Пошук по сайту

Біологія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Лекція Тема : Лісові розсадники та організація їх території

Лекція Тема : Лісові розсадники та організація їх території





План заняття № 1

Вид заняття: Лекція

Тема : Лісові розсадники та організація їх території.

Мета заняття: Освітня. Познайомити студентів із особливостями організації лісових розсадників та їх видами.

Розвиваюча. Розвивати творчу активність та пізнавальний інтерес.

Виховна. Актуалізувати особистісний інтерес до вивчення нової теми; виховувати працелюбність, старанність, спостережливість та бережливе ставлення до природи.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно- рецептивний: а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,повідомлення студентів, робота з підручником.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

2. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: активізація уваги та мислення.

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:Схеми, малюнки,фотографії.

Література (основна та додаткова)


  1. Лісовий кодекс України. – К.: 2006

2. Гордієнко М.І., Корецький Г. С., Мауер В.М. Лісові культури. - К.:ВИПОЛ, 1995 – 327.

3. Вакулюк П.Г., Самоплавский В.І. Лісовідновлення та лісорозведення в рівнинних районах України. Фастів : Поліфаст, 1998 – 507.

Структура заняття

1. Організаційна частина

Відведений час

- Звіт чергового.

- Перевірка готовності студентів до заняття

2. Повідомлення теми,формування мети та основних завдань




3.Актуалізація опорних знань Відомий письменник М. Пришвін писав „У лісі я знайшов для себе джерело безкінечних відкриттів .” Справді, в лісі ми зустрічаємося із своєрідною сукупністю рослин, різноманітним тваринним світом .Для створення майбутнього насадження необхідно мати високоякісне насіння з хорошими даними. З цією метою створюють лісонасінні ділянки – розсадники .

4.Мотивація навчальної діяльності Сьогодні ми з Вами ознайомимось із видами розсадників,їх призначенням,організацією їх території.

5.План заняття:

1. Поняття про розсадники.

2. Види розсадників за призначенням, розмірами та строками діяльності. 3.Організація території розсадника.

4.Основні відділення розсадника.

5. Розрахунок площі розсадника.

6.Підведення підсумків

- узагальнення матеріалу,аналіз та систематизація знань,умінь,навиків.

Видача домашнього завдання та завдання для самостійної роботи студентів

Опрацювати вивчений матеріал згідно плану заняття

Гордієнко М.І., §.1-3(стр.103-111) Тези конспекту.

Викладач: О.М.Порхун

Лекція

Тема : Лісові розсадники,та організація їх території.

План :

1. Поняття про розсадники.

2. Види розсадників за призначенням, розмірами та строками діяльності. 3.Організація території розсадника.

4.Основні відділення розсадника.

5. Розрахунок площі розсадника.

1.Відновлення лісів може проводитись як природним так і штучним способом.

Штучні насадження створюють тоді, коли на лісних площах після рубки не здійснюється відновлення лісу природним шляхом чи в інших випадках. Наприклад для того, щоб провести відповідні дослідження. Для створення майбутнього насадження необхідно мати високоякісне насіння з хорошими даними. З цією метою створюють лісонасінні ділянки – розсадники . Розсадником називається підприємство,або його частину,яке спеціалізується на вирощуванні садивного матеріалу деревних та чагарникових порід,що потім використовують для штучного лісо відведення,озеленення міст,та створення захисних лісових насаджень.

2. За профілем основної діяльності розсадники поділяють на: лісові, лісомеліоративні, декоративні та плодові.

- У лісових лісомеліоративних розсадниках вирощують переважно сіянці та саджанці для створення лісових культур і лісо-меліоративних насаджень.

-У декоративних і плодових розсадниках вирощують головним чином великомірний садивний матеріал – саджанці для робіт по озелененню та створенню садів.

За тривалістю функціонування лісові розсадники розрізняють на тимчасові (до п’яти років) і постійні, які закладаються строком на 25-50 років. Якщо в районі діяльності лісогосподарських підприємств плануються значні лісокультурні роботи, розраховані на багато років, для забезпечення їх садивним матеріалом організовують постійні розсадники.

Лісові розсадники, що підпорядковані державним лісгоспам, або міжгосподарським лісгоспам, залежно від їх площі поділяють на малі(до 5 га), середні (6-15 га) та великі (понад 15 га), а також базові площею 25 га і більше. Для оперативного використання садивного матеріалу чинними нормативними документами передбачено створення індивідуальних тимчасових розсадників невеликих розмірів, закладених в конкретному обході на кожному лісництві.

За принципом організації території розсадники поділяються на звичайні або традиційні (прямокутні, квадратні, рідше багатокутні), кругові, піднаметові, смугові.

- Звичайні (традиційні) – з полями, як звичайно, прямокутної форми на відкритих площах. Основний вид розсадників.

- Кругові – невеликі за площею з формою кола або еліпса.

- Піднаметові – закладаються безпосередньо під наметом лісу, в попередньо зріджених насадженнях.

- Смугові (стрічкові) – створюються на смугах розкорчованих зрубів шириною 15-30 м, які чергуються з смугами деревостану шириною 50-100 м.

Залежно від призначення, вирощування деревних порід у розсаднику створюються відділи, насамперед відділ розмноження з такими відділеннями: посівним; - для вирощування сіянців із насіння; шкільним – для вирощування саджанців дерев і кущів із сіянців і живців; маточних насаджень – для забезпечення розсадника насінням і живцями; дендрологічним – для створення колекції цінних видів і форм інтродукованих та місцевих деревних порід.

Організація території розсадника - це доцільний розподіл території на окремі частини, які мають різне господарське значення для найбільш ефективного використання площі.

Вона відображається на площі розсадника і обґрунтовується. Під розсадник вибирається ділянка, вільна від будь-яких перешкод, прямокутної майже квадратної форми, досить великих розмірів. На площі в масштабі 1:5000 спочатку розміщується виробнича частина, а потім допоміжна.

Виробнича частина з її відділенням розміщується з врахуванням родючості ґрунтів, рельєфу, глибини залягання ґрунтових вод, наявності джерел водопостачання і зрошень (якщо вони є). Під посівне відділення відводять ділянки з найбільш родючими легкими ґрунтами, захищені від вітру.

Для маточних садів, компостників, дендрарію відводять периферійні, в тому числі неправильної форми ділянки. Прикопну ділянку розміщують на відведеному місці, садибу за межами виробничих відділів. Компостник - на певній відстані від садиби. Поле виробничої частини треба підібрати так, щоб довжина не перевищувала ширину в 2-4 рази. Довгі сторони полів розташовують так, щоб вони були перпендикулярні до переважаючого напряму вітру.

Господарська частина не повинна перевищувати25-30% від загальної площі розсадника і призначена для обслуговування виробничої частини.

Розрахунок площі розсадника. Як правило, лісові розсадники проектуються і створюються з розрахунком на тривалий час їх функціонування. Тому розрахунок площі лісового розсадника – відповідальний етап у їх проектуванні, від правильного виконання якого залежить в майбутньому ефективність використання території, відведеної під розсадник .

Сучасний лісовий розсадник містить більше 20 структурних елементів об’єднаних в продукційну (виробничу) та допоміжну (службову) частини. Загальна площа розсадника складається з суми площ його структурних елементів, розрахунок яких проводиться окремо за певними правилами.

При визначенні площі враховують проектне завдання на щорічний відпуск кожного виду продукції,вид садивного матеріалу та строки його вирощування,плановий вихід сіянців з 1м посівного рядка і саджанців з одиниці площі,прийняту сівозміну і схему посіву,або посадки. Площу розсадника визначають за такою формулою

для посівного відділення: П=С*Ш*Х/Н*Р*К

П - площа посівного відділення для даної рослини в м2;

С-кількість сіянців,які щороку вирощуються,шт.;

Ш – ширина посівної стрічки,м;

Н – вихід сіянців з одного метра,шт.;

Р- кількість посівних рядків на посівній стрічці;

Х – кількість полів у сівозміні;

К – повторюваність вирощування рослини в межах сівозміни.

Для деревної та плодової шкілок: П=С.Ж.Х,

де П- площа шкілки для даної рослини,м2;

С- кількість сіянців;

Ж – площа живлення саджанця,м2;

Х- кількість полів в сівозміні.

Загальна площа посівного, відділення (стп. 7) визначається Формулою: а) для стрічкових посівів

Sn= N*B/ C*D*K

Де Sn - площа посівного відділення окремої породи, м2;

N - кількість сіянців, які щорічно продукуються (планове завдання), шт.;

В — ширина посівної, стрічки плюс ширина міжстрічкової відстані, м;

С — плановий вихід сіянців з 1 м посівної борозенки, шт.;

Д - кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

К - коефіцієнт, що визначає відношення кількості полів у

прийнятій сівозміні до кількості полів, які щорічно відводять під посів

даної породи.

Різноманітні види робіт в лісовому господарстві виконуються щомісяця.

У січні у лісовій зоні проводять масову заготівлю шишок сосни звичайної, ялини, модрини, насіння ясена, акації та ін. Порід. Зібране насіння з подовженим періодом спокою закладають на стратифікацію. В розсадники завозять органічні й мінеральні добрива. Готують лісокультур ний інвентар.

У лютому працівники лісу продовжують заготовляти шишки хвойних порід та насіння листяних (акації, лоху та ін.). Проводять обробку шишок на шишкосушарнях. Продовжують стратифікувати насіння смородини, яблуні та ін. Дерев. На розсадниках завозять добрива і щити для затінення посів, готують лісокультур ний інвентар. Стежать за підготовлею тварин.

У березні закінчують підготовку насіння до висівання, ремонт інвентаря і заготівлю добрив на розсадниках . Готуються до пожежо-небезпечного сезону. Ремонтують пожежні вишки, забезпечують всім інвентарем, який необхідний, пожежно-хімічні станції.

У квітні в лісостеповій і степовій зонах висівають насіння, висаджують рослини, закладають лісові смуги та ін. Обладнують місця відпочинку. Проводять роботи по захисту лісу від поширення шкідників і хвороб. Велику роботу проводять у цей час на розсадниках і виконують садивний матеріал, сортують, упаковують і відправляють його на лісокультурні ділянки та для озеленення з підсиханням і прогріванням грунту висівають насіння в розсадниках . У квітні закінчують створення протипожежних смуг навколо хвойних молодняків і в ін. Пожежонебезпечних місцях.

У травні в лісостеповій зоні і зоні широколистих лісів закінчують висівання насіння та садіння лісу закладу розсадників . На розсадниках утримують грунт у чистому й розпушеному стані, стежать за сходами. З настанням жарких днів їх притіняють щитами. Велику увагу приділяють боротьбі з шкідниками та хворобами на розсадниках і лісокультур них площах. У цьому місяці підвищується пожежна небезпека. Тому лісова охорона організовує велику профілактичну роботу в лісі.

У червні в північних районах закінчують висівання насіння і висаджування рослин. У лісостепових і степових районах збирають насіння в’яза, береста, скумпії, жимолості та ін. Основними роботами в червні є догляд за лісовими культурними і насадженнями в лісових смугах. У розсадниках продовжують догляд за посівами. Висівають свіжо зібрані насіння верб, тополь, в’язу. Готують грунт під лісові культури наступного року. Розпочинають визначати ділянки лісу для рубок головного користування і рубок догляду. Ведуть роботи по лісовпорядкуванню.

Липень досить пожежонебезпечний. Лісова охорона влаштовує місця для відпочинку, посилює агітаційно-масову роботу. На розсадниках і ділянках лісових культур стежать за ростом і розвитком рослин. Забезпечують своєчасний полив і притінення грядок у розсаднику та підживлення мінеральними добривами недостатньо розвинутих сіянців. Продовжують роботи по захисту лісів від шкідників і хвороб. Збирають насіння берези, жовтої акації, бузини, черемхи. В цей час широко проводять рубки догляду, особливо освітлення і прочищення молодняків. Триває визначення лісосік головного і проміжного користування. Ведуть роботи по лісовпорядкуванню.

Серпень-місяць лісових дарів. Настає час масового збирання ягід, горіхів, плодів деяких кісточкових порід і особливо грибів. Їх збирають, переробка і сушіння вимагають чимало зусиль і часу. Продовжують збирати насіння берези, бузини, акації а з часом достигання – шишки модрини, плоди черемхи, ясеня, шипшини. Висівають свіжо зібрані насіння. У розсадниках завершають роботи з догляду і підживленням рослин. Для природного лісовідновлення на вирубках, де це можливо, розпушують верхній шар грунту трезами, дисковими культиваторами. Сюди може потрапити насіння з прилеглих насаджень. В окремих місцях починають підготовку грунту для лісових насаджень наступного року.

У вересні організовують збирання плодів і насіння багатьох лісових порід: кленів, липи, ясеня, каштана, дуба, бука та ін. Насіння готують до весняного висівання. Проводять інвентаризацію – облік вирощеного в розсадниках садивного матеріалу та закладених весною лісових культур. Визначають їхній стан та якість. Важливим показником роботи розсадника є вихід стандартного садивного матеріалу з одиниці площі, а на ділянках лісових культур – приживлюваність висаджених сіянців. На незайманих лісом площах готують грунт під лісові культури та захисні лісонасадження наступного року. Завершають рубки догляду в листяних і мішаних молодняках. Продовжують проріджувати хвойні молодняки. Обстежують ліс з метою знешкодження небезпечного шкідника – непарного шовкопряда.

У жовтні продовжують збирати насіння ялини, кленів, вільхи, глоду та ін. Закладають на стратифікацію насіння кленів, ялини, бузини, шипшини, глоду. Збирають жолуді. Припиняють обробку та підготовку грунту під культури наступного року.

У перший зимовий місяць продовжують збирати насіння глоду, ясеня та ін. Заготовляють шишки сосни звичайної, ялини, модрини. Поглинають працювати шишкосушарні. На розсадники завозять добрива. Лісова охорона контролює додержання лісозаготівельних правил рудок і технології розробки лісосік.


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Лекція №1 Тема: Вступ
...

Тема. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Природні заповідні території Африки
Ихійні явища природи й екологічні проблеми Африки;дати поняття про природні заповідні території; розвивати в учнів уміння аналізувати...

Лекція №6 Тема: Методика відбору проб грунту, рослинності І тваринних організмів
Програма обстеження грунту визначається цілями І завданнями дослідження з урахуванням санітарноепідемічного стану району, рівня І...

Розділ І. Стисла характеристика території та лісорослинних умов
Державне підприємство,,малинське лісове господарство’’, скорочена назва дп малинський лісгосп’’ далі – лісгосп, розташоване в східній...

Уроку Тема, зміст уроку
...

Розділ стан фауни земноводних на території Дніпропетровщини…5 розділ...
Амфібії серед усіх хребетних є найменш різноманітною по кількості видів групою тварин. На території Присамар’я можна зустріти такі...

Урок 19 Тема: Води суходолу Африки
Африки, їх залежності від рельєфу та клімату, нерівномірність розподілу по території материка, охарактеризувати найголовніші річкові...

Тести самоконтролю
Організація робіт з стандартизації І загальні їмоги до змсісту нормативних документів

Тема. Рідний край на території України
Мета: сформувати знання про розташування на карті України місцевості, де проживають учні та особливості її рельєфу; сформувати вміння...

Тема Поняття про флору План
Рослини зустрічається на земній кулі скрізь: від холодних областей Арктики до льодяникового материка Антарктиди. Ліси займають близько...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




b.ocvita.com.ua
Головна сторінка