Пошук по сайту

Біологія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Рівень стандарту

Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Рівень стандарту





МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРОГРАМА З БІОЛОГІЇ


для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Рівень стандарту

(зі змінами, затвердженими наказом МОН України № 826 від 14.07.2016)




2016

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА



Вступ. Програма призначена для вивчення біології на рівні стандарту у класах суспільно-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного, технологічного напрямів.

Мета: навчання біології на рівні стандарту полягає у формуванні в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі, формування у школярів екологічного культури, ключових компетенцій, яких

потребує сучасне життя.

Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:

  • формування в учнів знань про роль біологічних наук у формуванні сучасної природничонаукової картини світу; методи наукового пізнання; місце біології серед інших наук; значення біологічного різноманіття; зв'язок між природними і суспільними процесами; принципи функціонування і структуру біологічних систем на різних рівнях організації живого;

  • розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери;

  • формування умінь використовувати набуті знання для оцінки наслідків своєї діяльності по відношенню до навколишнього середовища, здоров'я інших людей, власного здоров'я, обґрунтування та дотримання заходів профілактики захворювань, правил поведінки у природі;

  • розвиток інтелектуальних і творчих здібностей.

Зміст курсу є логічним продовженням навчальних курсів основної школи, розподіляється за роками навчання таким чином:

    1. клас - розділи: «Молекулярний рівень організації життя», «Клітинний рівень організації живої природи», «Організмовий рівень організації живої природи»;

    2. клас - розділи: «Організмовий рівень організації живої природи» (продовження), «Надорганізмові рівні організації живої природи», «Історичний розвиток органічного світу».

На вивчення цих розділів відводиться:

  1. клас – 52 години (1,5 год на тиждень);

  2. клас – 52 години (1,5 год на тиждень).

В основу навчального змісту біології 10-11 класів покладено вивчення рівнів організації живої природи (молекулярного, клітинного, організмового, популяційного, екосистемного, біосферного). На рівні кожної системи простежуються їх основні ознаки: обмін речовин і перетворення енергії, цілісність живих систем. Зміст курсу включає провідні теоретичні узагальнення біологічної науки: клітинну, хромосомну теорії, еволюційні гіпотези, біологічні закони Г. Менделя, Т.Моргана тощо.

Розпочинається курс розділом «Молекулярний рівень організації живої природи», який передбачає вивчення хімічного складу організмів і особливостей біохімічних реакцій. Наступні розділи програми передбачають опанування учнями закономірностей функціонування живих систем на клітинному, тканинному, організмовому рівнях. Знання про принципи функціонування клітини становить основу розуміння законів спадковості й закономірностей мінливості. Ознайомлення з цитологією й генетикою готує учнів до вивчення індивідуального розвитку організмів. Екологічні закономірності вивчаються в розділі «Надорганізмові рівні життя». Завершується вивчення біології розділом

«Історичний розвиток органічного світу»,що передбачає знайомство з основами еволюційних гіпотез та формуванням великих таксонів органічного світу в процесі історичного розвитку.

Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи, які є важливою складовою уроку біології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою, виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічних можливостей; за відсутності відповідних умов вони можуть бути замінені демонструванням. Оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється на розсуд вчителя або у всіх учнів класу, або вибірково, в залежності від способу виконання.

Неодмінною умовою виконання навчальної програми є проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи години навчальної практики або резервні години.

Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових літературних джерелах слугують семінарські заняття, які учитель може планувати, враховуючи навчальні можливості учнів та доступ їх до науково-популярної літератури.

Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону, змінювати послідовність вивчення окремих питань у межах теми. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена в межах визначених годин. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

10 клас


52 години (1,5 год на тиждень, із них 4 год резервних)





Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

2

Вступ

Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками.

Методи біологічних досліджень.

Рівні організації живої природи.



Учень (учениця):

називає:

- рівні організації живої природи;

характеризує:

- методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання, моніторинг);

пояснює:

- зв’язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками.

Розділ І. Молекулярний рівень організації живої природи

3

Тема 1. Неорганічні речовини

Елементний склад організмів.

Класифікація хімічних елементів за їх кількістю в організмах: макроелементи, мікроелементи.

Роль неорганічних речовин (води, кисню, мінеральних солей) у життєдіяльності організмів.

Учень (учениця):

називає:

- органогенні елементи;

- причини ендемічних та

екологічних захворювань людини;

характеризує:

- біологічну роль найважливіших для організму людини хімічних елементів;

- роль води, кисню, мінеральних солей в існуванні живих систем різного рівня;

- поняття: гідрофільність, гідрофобність;

робить висновки:

- про єдність елементного складу тіл живої і неживої природи;

8

Тема 2. Органічні речовини
Органічні речовини, що входять до складу організмів, їх різноманітність та біологічне значення.

Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів органічних молекул: ліпідів, моноcахаридів, амінокислот нуклеотидів.

Будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів макромолекул (біополімерів): полісахаридів, білків, нуклеїнових кислот.

Принципи дії ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів.
Лабораторні роботи:

№ 1. Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей.

№ 2. Вивчення властивостей ферментів.

Практичні роботи:

№ 1. Розв'язування елементарних вправ з реплікації та транскрипції.


Учень (учениця):

називає:

  • органічні речовини, що

входять до складу організмів; біополімери;

характеризує:

- властивості та біологічну роль ліпідів (жирів, фосфоліпідів, стероїдів);

- біологічну роль моносахаридів (рибози, дезоксирибози, глюкози), олігосахаридів (сахарози, лактози);

полісахаридів (крохмалю, глікогену, целюлози, хітину);

- будову, властивості та біологічну роль амінокислот, білків,

нуклеотидів, нуклеїнових кислот;

- структурні рівні організації білків;

пояснює:

- роль АТФ в життєдіяльності організмів;

спостерігає та описує:

- властивості органічних молекул;

- дію ферментів;

розв’язує:

- елементарні вправи з молекулярної біології (моделювання реплікації, транскрипції);

дотримує правил:

- техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт;

робить висновок:

- про єдність хімічного складу організмів.




Розділ ІІ. Клітинний рівень організації живої природи

5

Тема 1. Загальний план будови клітин. Поверхневий апарат. Ядро.
Загальний план будови клітини. Методи цитологічних досліджень.

Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран (біомембран). Транспорт речовин через мембрани.

Функції та особливості будови поверхневого апарату клітин організмів різних царств живої природи. Будова і функції ядра клітин еукаріотів.

Значення нуклеоїду клітин прокаріотів. Особливості будови клітин прокаріотів і еукаріотів.
Лабораторна робота:

№ 3. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.

Учень (учениця):

називає:

- методи вивчення клітин ( світлова і електронна мікроскопія);

- типи організації клітин;

- функції поверхневого апарату клітин;

- функції ядра;

- механізми транспорту речовин через біомембрани;

наводить приклади:

- про- та еукаріотичних організмів;

характеризує:

- клітинну теорію Т. Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу;

- хімічній склад, будову і функції клітинних мембран;

- будову ядра ( ядерна оболонка, нуклеоплазма, ядерний матрикс, хроматин, ядерце);

- нуклеоїд прокаріотів;

- будову клітини прокаріотів і еукаріотів;

пояснює:

- керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин;

- взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем

порівнює:

- поверхневий апарат клітин бактерій, грибів, рослин і тварин;

- будову клітин рослин, тварин, грибів, бактерій;

дотримує правил:

- виготовлення мікропрепаратів;

застосовує знання:

- про будову клітин для доказу єдності органічного світу;

робить висновок:

про загальний план будови клітин прокаріотів і еукаріотів та їх особливості.

7

Тема 2. Цитоплазма клітин.
Складники цитоплазми: цитозоль, цитоскелет, мембранні, немембранні органели, включення.

Будова і функції цитоскелету.

Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету.

Хімічний склад, будова і функції рибосом. Синтез білків.

Будова і функції одномембранних органел клітин (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі).

Будова і функції двомембранних органел клітини.

Гліколіз. Клітинне дихання.

Фотосинтез. Значення фотосинтезу.
Практична робота:

№ 2. Розв’язування елементарних вправ з трансляції

Учень (учениця):

називає:

- складники цитоплазми;

- мембранні і немембранні органели і включення клітини;

- процеси, які відбуваються в цитоплазмі клітини;

наводить приклади:

- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;

розпізнає:

- компоненти клітин на схемах;

характеризує:

- хімічний склад і функціональне значення цитозолю;

- роль цитоскелету в організації рухів в клітині і рухів клітин;

- роль клітинного центра в організації цитоскелету;

- будову і функції одномембранних і двомембранних органел;

- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;

- процеси гліколізу, біосинтезу білків, фотосинтезу, клітинного дихання;

пояснює:

- значення гліколізу, клітинного дихання;

- значення фотосинтезу, його планетарну роль;

розв’язує:

- елементарні вправи з трансляції;

застосовує знання:

- про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини;

- про будову клітин для доказу єдності органічного світу.

6

Тема 3. Клітина як цілісна система.
Функціонування клітини прокаріотів як цілісної системи. Поділ клітин прокаріотів.

Клітинний цикл еукаріотів.

Хімічний склад і будова хромосом на різних стадіях клітинного циклу.

Мітоз. Мейоз.

Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін.

Сучасна клітинна теорія як уточнення і доповнення клітинної теорії Т. Шванна.


Лабораторні роботи:

№ 4. Будова хромосом.

№ 5. Мітотичний поділ клітин.


Учень (учениця):

називає:

- положення сучасної клітинної теорії;

- фази мітозу і мейозу;

наводить приклади:

- клітин, що не діляться;

характеризує:

- поділ клітин прокаріотів;

- стадії клітинного циклу еукаріотів;

- хімічний склад, будову і функції хромосом;

- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;

- етапи енергетичного обміну;

- сучасну клітинну теорію;

- клітинний рівень організація життя;

пояснює:

- зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині;

порівнює:

- процеси мітозу і мейозу;

- обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;

- клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією;

обґрунтовує:

- подібність і відмінності у будові клітин організмів різних царств живої природи у зв’язку зі способом їхнього існування;

застосовує знання:

- про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я;

робить висновок:

- клітина – елементарна цілісна жива система;

- у клітинах організмів різних царств живої природи відбуваються подібні процеси обміну речовин




Розділ ІІІ. Організмовий рівень організації живої природи

4

Тема 1. Неклітинні форми життя
Віруси, їхній хімічний склад, будова, життєві цикли.

Роль в природі й житті людини.

Профілактика ВІЛ- інфекції/СНІДу та

інших вірусних захворювань людини. Пріони.

Учень (учениця):

називає:

- неклітинні форми життя;

наводить приклади:

- захворювань людини, що спричинені вірусами і пріонами;

характеризує:

- хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів;

- механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій;

- особливості вірусів, їх роль у природі й житті людини;

- шляхи розповсюдження вірусних захворювань людини;

- особливості пріонів;

пояснює:

- заходи профілактики вірусних захворювань людини, зокрема грипу, ВІЛ-інфекції/СНІДу,

вірусного гепатиту;

- заходи профілактики зараження пріонами;

робить висновок:

віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові внутрішньоклітинні паразити.


4

Тема 2. Одноклітинні організми
Характеристика прокаріотів.

Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів. Роль бактерій у природі та в житті людини.

Профілактика бактеріальних захворювань людини. Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів.

Колоніальні одноклітинні організми.

Учень (учениця)

називає:

- одноклітинні організми;

наводить приклади:

- одноклітинних прокаріотів;

- одноклітинних рослин, тварин, грибів;

- колоніальних одноклітинних організмів;

характеризує:

- особливості будови прокаріотів;

- особливості будови одноклітинних еукаріотів;

- автотрофні бактерії, гетеротрофні бактерії;

- аеробні та анаеробні бактерії;

- шляхи розповсюдження бактеріальних захворювань людини;

- явище колоніальності одноклітинних організмів;

- відмінності одноклітинних еукаріотів від клітин багатоклітинних організмів;

пояснює:

- роль бактерій в екосистемах;

- значення бактерій у господарчій діяльності людини;

- засади профілактики бактеріальних захворювань людини;

- принципи застосування антибіотиків у лікуванні бактеріальних захворювань;

- роль одноклітинних еукаріотів у виникненні захворювань людини;

- роль одноклітинних грибів у природі та життєдіяльності людини;

- роль одноклітинних рослин і тварин у природі;

застосовує знання:

- про процеси життєдіяльності бактерій для профілактики інфекційних захворювань та використанні у господарчій діяльності людини.


8

Тема 3. Багатоклітинні організми
Багатоклітинні організми без справжніх тканин. Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами.

Стовбурові клітини. Диференціація клітин. Принципи взаємодії клітин. Утворення тканин у тварин.

Будова і функції тканин тварин. Гістотехнології.

Утворення, будова і функції тканин рослин, їх здатність до регенерації.

Органи багатоклітинних організмів.

Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.

Колонії багатоклітинних організмів.
Лабораторні роботи

№ 6. Будова тканин тваринного організму.

№ 7. Будова тканин рослинного організму.

Учень (учениця):

називає:

- багатоклітинні організми;

- тканини багатоклітинних організмів;

- органи рослин і системи органів тварин;

наводить приклади:

- застосування гістотехнологій для лікування захворювань людини;

- колоній багатоклітинних організмів;

характеризує:

- стовбурові клітини багатоклiтинних організмів;

- типи тканин тварин ( епітеліальні, тканини внутрішнього середовища, м’язові, нервова);

- типи тканин рослин (твірні, покривні, провідні, основні);

- регуляцію функцій у рослин;

- регуляторні системи тварин на прикладі людини (нервову, ендокринну, імунну);

- тканинний, органний, організмовий рівні організації живої природи;

пояснює:

- значення стовбурових клітин багатоклітинних організмів,

- значення процесу диференціації клітин, утворення тканин і органів;

- значення процесів регенерації;

- взаємодію систем регуляції у людини;

порівнює:

- організацію багатоклітинних рослин, тварин і грибів;

- стовбурові та диференційовані клітини;

застосовує знання:

- для оцінки етичних аспектів досліджень в галузі цитотехнологій і гістотехнологій;

робить висновок:

про принципи організації та функціонування багатоклітинних організмів.

1


Узагальнення. Принципи організації , функціонування і властивості молекулярного, клітинного, організмового рівнів
організації живої природи.

11-й клас


52 години (1,5 год на тиждень, із них 4 год - резервних)





Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів


3

Тема 4. Розмноження організмів
Нестатеве розмноження організмів.

Статеве розмноження організмів. Будова і утворення статевих клітин.
Лабораторні роботи

№ 8. Будова статевих клітин.

Учень (учениця):

називає:

- способи розмноження організмів;

наводить приклади:

- вегетативного розмноження у тварин і рослин;

характеризує:

- нестатеве і статеве розмноження організмів;

- будову статевих клітин;

- біологічні й соціальні аспекти регуляції розмноження у людини;

пояснює:

- значення статевих клітин в забезпеченні безперервності існування виду;

- біологічне значення нестатевого розмноження;

порівнює:

- статеве і нестатеве розмноження;

робить висновок:

- про значення розмноження для існування виду.


7

Тема 5. Закономірності спадковості
Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень. Закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.

Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування.

Практичні роботи

№ 3. Розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування).

Учень (учениця):

називає:

- методи генетичних досліджень;

формулює означення понять:

- "генотип", "фенотип" "каріотип", "домінантний стан ознаки", "рецесивний стан ознаки", "алельні гени", "гомозигота", "гетерозигота";

характеризує:

- закони Г. Менделя;

- основні положення хромосомної теорії спадковості;

- особливості успадкування при зчепленні генів;

порівнює:

- гомозиготи і гетерозиготи;

застосовує знання:

- законів генетики для складання схем схрещування;

- розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування);

- для оцінки спадкових ознак у родині.

4

Тема 6. Закономірності мінливості
Комбінативна мінливість.

Мутаційна мінливість. Види мутацій. Мутагени. Модифікаційна мінливість.
Лабораторні роботи

№ 9. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої

Учень (учениця):

називає:

- форми мінливості;

- причини модифікаційної мінливості;

- мутагенні фактори;

- типи мутацій;

наводить приклади:

- спадкової мінливості;

- неспадкової мінливості;

- мутацій;

характеризує:

- комбінативну мінливість;

- мутаційну мінливість,

- модифікаційну мінливість;

- норму реакції;

пояснює:

- значення спадкової мінливості;

- значення неспадкової мінливості;

порівнює:

- модифікаційну та мутаційну мінливість;

застосовує знання:

- про мутагени для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів.


6

Тема 7. Генотип як цілісна система
Поняття про ген.

Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Химерні та трансгенні організми.

Генетичні основи селекції організмів. Основні напрямки сучасної біотехнології.

Учень (учениця):

називає:

- завдання сучасної біотехнології;

- методи селекції;

наводить приклади:

- речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії;

характеризує:

- функції генів;

- напрямки сучасної біотехнології;

пояснює:

- значення генотипу і умов середовища для формування фенотипу;

- значення медико-генетичного консультування;

- можливості профілактики спадкових хвороб людини;

- можливості використання трансгенних організмів;

застосовує знання:

- для оцінки можливих наслідків застосування сучасних біотехнологій, використання

продуктів, що виробляються генетично модифікованими організмами.

6

Тема 9. Індивідуальний розвиток організмів

Запліднення. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток.

Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.

Діагностування вад розвитку людини та їх корекція.

Життєвий цикл у рослин і тварин.

Ембріотехнології. Клонування.
Лабораторні роботи

№ 10. Ембріогенез хордових.*

Учень (учениця):

називає:

- періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів;

характеризує:

- запліднення у тварин і рослин;

- етапи онтогенезу у рослин і тварин;

- ембріогенез хордових тварин;

- постембріональний розвиток тварин;

пояснює:

- значення штучного запліднення;

- біологічні основи контрацепції;

- вплив зовнішніх умов на формування, ріст та розвиток організму;

застосовує знання:

- про вплив умов життя матері й батька на розвиток зародка і плода для підготовки до народження дитини;

- для оцінки можливих наслідків клонування організмів;

робить висновок:

- про роль спадковості й факторів зовнішнього середовища в онтогенезі.




Розділ ІV. Надорганізмові рівні організації живої природи


10

Тема 1. Популяція. Екосистема. Біосфера.
Екологічні чинники.

Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів.

Біологічні адаптивні ритми організмів.

Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції.

Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань. Взаємодії організмів в екосистемах.

Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем.

Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах.

Продуктивність екосистем.

Загальна характеристика біосфери. Вчення В.І.Вернадського про біосферу. Роль живих організмів у біосфері. Біомаса.

Збереження біорізноманіття.
Демонстрування: колекцій, гербарних матеріалів, живих об’єктів, які ілюструють вплив різних екологічних факторів на рослини і тварини; моделей екосистем; фільмів про охорону природи.


Учень (учениця):

називає:

- надорганізмові системи;

- основні характеристики популяції;

- групи екологічних факторів;

наводить приклади:

- угруповань, екосистем;

- пристосованості організмів до умов середовища;

- подібності у пристосуванні різних видів до однакових умов середовища;

- ланцюгів живлення;

характеризує:

- середовища існування організмів;

- екологічні фактори;

- добові, сезонні, річні адаптивні біологічні ритми організмів;

- структуру і функціонування надорганізмових систем;

- взаємодію організмів в екосистемах;

- ланцюги живлення;

- правило екологічної піраміди;

пояснює:

- основні закономірності дії екологічних факторів на живі організми;

- шляхи пристосування організмів до умов існування;

- роль організмів (продуцентів, консументів, редуцентів) і людини в штучних і природних екосистемах;

порівнює:

- різні середовища життя;

- природні та штучні екосистеми;

застосовує знання:

- про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх охорони;

робить висновок:

- про цілісність і саморегуляцію живих систем;

- про роль біологічного різноманіття, регулювання чисельності видів, охорони природних угруповань для збереження рівноваги у біосфері.




Розділ V. Історичний розвиток органічного світу


7

Тема 1. Основи еволюційного вчення
Становлення еволюційних поглядів. Основні положення синтетичної гіпотези еволюції. Природний добір. Вид, видоутворення.

Мікроеволюція. Адаптації як результат еволюційного процесу. Макроеволюційний процес.

Сучасні уявлення про фактори еволюції.

Учень (учениця):

називає:

- докази еволюції;

- результати еволюції;

наводить приклади:

- внутрішньовидової, міжвидової боротьби за існування;

- форм природного добору;

- адаптацій організмів до умов середовища;

формулює означення понять:

- "конвергенція", "дивергенція", "паралелізм";

характеризує:

- різні погляди на еволюцію;

- рушійні сили еволюції;

- природний добір, його види;

- популяцію як елементарну одиницю еволюції;

- елементарні фактори еволюції; основні положення синтетичної гіпотези еволюції;

- критерії виду;

- способи видоутворення;

пояснює:

- різноманіття адаптацій організмів як результат еволюції;

порівнює:

-штучний і природний добір,

- географічне і екологічне видоутворення.


4

Тема 2. Історичний розвиток і різноманітність органічного світу
Гіпотези виникнення життя на Землі.

Еволюція одноклiтинних та багатоклітинних організмів. Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем. Система органічного світу як відображення його історичного розвитку.

Демонстрування: скам’янілостей, відбитків, викопних решток рослин і тварин, фільмів, схем.

Учень (учениця):

називає:

- основні гіпотези виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія);

- ери, періоди розвитку Землі;

- таксономічні одиниці;

характеризує:

- різні погляди на виникнення життя на Землі;

- еволюційні події в протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську ери;

робить висновок:

- про ускладнення тваринного і рослинного світу в процесі еволюції;

- про єдність органічного світу.

1

Узагальнення курсу Основні властивості живих систем. Можливості й перспективи застосування досягнень біології.





Екскурсії:


  1. Різноманітність видів у природі (природничий музей/віртуальна екскурсія).

2. Історія розвитку життя на Землі (природничий музей/віртуальна екскурсія).







поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Уроку біології
Даний посібник розроблений згідно «Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту»...

Програма з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Класифікація хімічних елементів за їх кількістю в організмах: макроелементи, мікроелементи

Навчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних...
Державного стандарту, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 р. «Про затвердження державного стандарту...

Навчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних...
Державного стандарту, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 р. «Про затвердження державного стандарту...

Навчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних...
Вступ. Навчальна програма з географії розроблена на основі положень Державного стандарту базової (основної) середньої освіти, згідно...

Програма /рівень стандарту/ для учнів 2-12 класів середніх загальноосвітніх
Дієслово: стверджувальна, питальна та заперечна форми дієслова to be та інших дієслів в Present Simple

Уроки з біології для 11 класів
Підручник – Біологія (рівень стандарту, академічний рівень) 11 клас. Балан П. Г., Вервес Ю. Г., Поліщук В. П. Київ. Генеза. 2011

Програма /рівень стандарту/ для учнів 2-12 класів середніх загальноосвітніх
Однина І множина іменників. Іменники у називному (Nom.) І знахідному (Akk.) відмінках однини І множини

Підручники укладено відповідно до вимог нового Державного стандарту...
Державного стандарту початкової загальної освіти та затвердженими наказом мон молодь спорту України від 12. 09. 2011 №1050 «Про навчальні...

Календарно-тематичне планування з предмету «Екологія»
Календарно-тематичне планування для 11 кл складено відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: природничо-математичний...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




b.ocvita.com.ua
Головна сторінка