Пошук по сайту

Біологія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

План-конспект уроку

План-конспект уроку





План-конспект уроку

«Екологічне краєзнавство.

Напрями та зміст вивчення природи рідного краю. Організація і проведення краєзнавчих досліджень. Роль екологічного краєзнавства у вивченні і збереженні культурно-історичних, природничо-господарських, природоохоронних та духовних традицій рідного краю. Причинно-наслідкові зв’язки в природі та житті людей.
Урок проводиться для членів еколого-краєзнавчого гуртка першого року навчання

Методична мета:

Освітня: Сформувати в учнів уявлення про роль екологічного краєзнавства у вивченні і збереженні культурно-історичних, природничо-господарських, природоохоронних та духовних традицій рідного краю. Сформувати в учнів уявлення про природу як єдине ціле, знаходити взаємозв'язки у природі та житті людини.

Виховна: Спрямувати систему еколого-краєзнавчих знань на вирішення завдань регіону, сформувати дбайливе ставлення до природи, сформувати осмислення необхідності будувати людську діяльність з врахуванням збереження взаємозв’язків в природі, розуміння цілісного естетичного значення природи, розуміння факту, що рівновага в природі - це обов’язкова умова здоров’я та життєдіяльності людини. Формування морально-етичного та патріотичного виховання.Формування навичок трудового виховання.

Розвивальна: Розвиток пізнавального інтересу, уваги, творчого мислення, самостійності, спостережливості, вміння аналізувати, узагальнювати та порівнювати
Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи навчання і методичні прийоми: бесіда, розповідь

Обладнання: таблиці, схеми, слайди

Дидактичне забезпечення:

Література (для учнів, для вчителя):

http://textbooks.net.ua/content/view/4964/43/

http://eduknigi.com/ekol.php

http://pidruchniki.com/ekologiya/

http://www.alleng.ru/edu/ecolog2.htm

http://www.alleng.ru/d/ecol/ecol28.htm

http://ecbook.ru/contents
Хід уроку
1. Організаційний момент. Вчитель вітається з учнями та відмічає
відсутніх, організовує гурток зорієнтуватися на роботі.
2. Зміст навчального матеріалу.

Основні поняття і терміни: краєзнавство, джерела краєзнавства, функції і методи дослідження краєзнавства, форми краєзнавства
3. Структура уроку

актуалізація опорних знань учнів - тест

мотивація навчальної діяльності

  • Що таке краєзнавство?

  • Чи займалися ви коли-небудь краєзнавством?

  • Що ви знаєте про рідний край?

  • Звідки ви дізнаєтеся про історію та традиції рідного краю, проблеми та перспективи регіону?

  • Чи потрібно людині знати історію та традиції рідного краю, проблеми та перспективи регіону? Навіщо?


оголошення теми і завдань уроку

"Для України краєзнавство завжди було не лише
міцним фундаментом історичної пам'яті,
але й формою самозахисту від ударів долі"

(Петро Тронько)


Сьогодні ми ознайомимося з роллю екологічного краєзнавства у вивченні і збереженні культурно-історичних, природничо-господарських, природоохоронних та духовних традицій рідного краю та вивчимо причинно-наслідкові зв’язки в природі та житті людей
засвоєння учнями знань, їхнє узагальнення і закріплення
Для молодої людини в сучасному глобалізованому світі все важче ідентифікувати себе як частину окремої етнічної спільноти. Все частіше здається, що поняття «Батьківщина», «національна свідомість», «рідна земля» – це щось таке старовинне із музейних схованок. І все ж кожен із нас має незримий зв'язок з тим місцем, де народився, зростав, де пройшло дитинство. Це місце – рідний край з його з мелодією народної пісні, багатоголоссям рідної мови, материнськими колисковими. Його багатоманіття проявів і вивчає наукова дисципліна КРАЄЗНАВСТВО. Осмислення історії, культури рідного краю збагачують людину духовно, виховують відданість Батьківщині, вчать шанувати свій народ та інші народи, що здавна проживають на території України.

Ми прагнемо вивчати минуле свого краю, причому незаангажоване чи штучно протиставлене решті українських земель. Цікавість до минувшини можна пояснити тим, що ніколи не вичерпається допитливість людини, котра прагне дізнатися, що відбувалося на землі, де вона народилася, живе, що було тут до неї, якими були її предки, з яким труднощами вони стикалися, як їх переборювали; про одяг, свята і будні – всю різнобарвну палітру життя рідного краю.

Високі поняття «батьківщина», «національна гідність», «патріотизм» починаються зі знання рідного краю, історії села чи міста, вулиці, домівки та власне, свого роду, тобто місця, де людина народилася, зросла, де пройшло її дитинство. Вони (знання) передаються із покоління в покоління з молоком матері. Ми тільки тоді стаємо частиною народу, коли маємо глибокі почуття до землі, де проживаємо, глибоку повагу до вікових народних традицій – невичерпні джерела духовності, моральності та культури сучасної молодої людини. Знання рідного краю збагачує її, виховує нездоланну відданість Вітчизні, вчить шанувати свій народ та інші народи, що здавна проживали в Україні. Саме краєзнавство є безцінною скарбницею збереження історичного досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого, що витримало випробування часом у сфері матеріальної та духовної культури України

Краєзна́вство — збір, накопичення і популяризація відомостей про певну територію з різних точок зору: географії, геології, метеорології, рослинного і тваринного світу, населення, господарства, історії, культури тощо. Є також суспільним рухом.

Існує кілька визначень цього терміну, зокрема географ Олександр Барков вважав, що краєзнавство — це комплекс наукових дисциплін, різних за змістом і методами дослідження, таких, що ведуть до єдиної мети — наукового і всебічного пізнання краю.

За визначенням географа Лева Берга: Краєзнавство — це мала географія.

За визначенням, яке побутувало у 1930-х : Краєзнавство — суспільний рух, об'єднуючий місцеве населення, що активно бере участь у соціалістичному будівництві краю на основі його всебічного вивчення.

Предметом дослідження краєзнавства є конкретний регіон, а об'єктом – природа, населення, господарство, історичне минуле, пам'ятки матеріальної та духовної культури. Усі ці складові є об'єктами різних наук, мають різні методи вивчення, але у всіх напрямках краєзнавчої діяльності є загальний (спільний) предмет вивчення – край. Поняття «край» – умовне і залежить від того, хто і з якою метою його вивчає. Краєзнавчі дослідження дають можливість вивчити матеріал за безпосередніми слідами подій, із застосуванням суміжних дисциплін – географії, екології, демографії, статистики, топоніміки, на широкий джерельній базі з пріоритетом місцевих джерел, зокрема багатющих зібрань фондів Державного архіву. Матеріали фондів використовуються для підтвердження або спростування вже усталених точок зору, руйнації хибних стереотипів, які ще до цього часу викривляють нашу історію.

Знання про свій край є такими, до яких людина часто повертається впродовж свого життя, оцінюючи і порівнюючи інші краї та землі.

Найхарактернішими ознаками краєзнавства є його багатогалузевість, багатопроблемність. При цьому кожна з проблем має свою специфіку, яка випливає не тільки з особливостей досліджуваної території, скільки з особливостей даної проблеми. За таких умов у краєзнавстві часто втрачаються індивідуальні риси території, навіть при широкому висвітленні якоїсь із проблем. Це властиве практично всім галузевим напрямкам краєзнавства. Тому об'єктивно постає завдання вивести краєзнавство з вузьких галузевих рамок. Від цього виграє і саме краєзнавство і об'єкт вивчення – територія. Сьогодні, коли послабилися зв'язки поколінь, знецінено моральні принципи, особливо гостро постає необхідність переосмислення позицій щодо традиційної культури. Ця необхідність диктується духовною потребою українського народу. Тому відродження регіональних традицій – одне із основоположних завдань відродження України. І у вирішенні цих важливих проблем роль наукового краєзнавства важко переоцінити.

Національне краєзнавство – це цілісна, динамічна, нерозривна і відкрита система, яка функціонує в світі тривимірних системних моделей: простір (географічне краєзнавство), час (історичне краєзнавство) та соціум (соціальне краєзнавство). Останнє включає літературне, мистецьке, архітектурне, етнографічне, екологічне, релігійне краєзнавство.

Перші краєзнавчі відомості стародавніх людей на регіональному рівні мали прикладний характер і були пов'язані з їх насущними життєвими потребами - мисливством, рибальством, кочівним скотарством, примітивним землеробством. Для ведення господарства були необхідні знання про місцеві природні умови та погоду, особливості життя диких тварин, хід риби в річках та озерах, про родючість ґрунтів тощо. Витоки краєзнавства зародилися разом з пізнанням навколишньої місцевості людиною. Прямих (писемних) доказів про природознавчу діяльність стародавніх людей не збереглося. Але матеріали, виявлені під час проведення археологічних розкопок у Середньому Подніпров'ї, Подільському Придністров'ї та на Волині, свідчать, що територія, яку займали окремі роди і племена наших пращурів, вже на ті часи була добре знайома їм, а її окремі ресурси продуктивно використовувалися для здобуття людьми необхідних засобів для свого існування і безпечного життя. Окремі знахідки кістяних пластинок з піктограмами дають українським археологам підстави стверджувати, що ще 30-20 тис. років тому в мешканців території сучасної України існувала передача інформації про свій рідний край від покоління до покоління з використанням примітивних кістяних картосхем-піктограм.

Основними джерелами краєзнавства є:

  • краєзнавча бібліографія — інформація про літературу регіону, яка вийшла в минулому або виходить тепер. Її завданням є виявлення, облік і характеристика краєзнавчої літератури. Краєзнавча бібліографія досить різноманітна за видом видань, за призначенням і повнотою відбору літератури, за періодичністю випуску і періодом, який охоплюється а також за тематикою. Майже в усіх обласних, а також у багатьох міських і районних бібліотеках, крім загальних каталогів, є спеціальні каталоги краєзнавчої літератури;

  • картографічні джерела (архіви музеїв, державні архіви) — слугують як джерелом інформації, так і засобом для демонстрації результатів, одержаних іншими способами;

  • усні джерела — усна народна творчістьказкилегендидумипісніприслів'яприказки тощо. До усних джерел можна також віднести і бесіди, у вигляді зустрічей з певними людьми;

  • офіційні джерела — документальна спадщина. Крім того, архіви можуть бути і в музеях (державних, громадських, художніх, меморіальних, краєзнавчих) та бібліотеках.

  • статистичні джерела;

  • спостереження — огляд різноманітних об'єктів і процесів;

  • друковані джерела — підручникидовідникиенциклопедіїпутівникикартижурналигазети тощо;

  • пам'ятки історії та культури, пов'язані з історичними подіями в житті краю, розвитком суспільства і держави, а також твори матеріальної і духовної діяльності, які мають історичну, наукову, художню та іншу культурну цінність.

На всіх етапах краєзнавчої діяльності застосовують різні традиційні методи дослідження, а саме:

  • літературний — відбір і аналіз літературних джерел, що стосуються об'єкта вивчення. Усі літературні джерела умовно можна поділити на чотири категорії: архівні матеріали, книжки (науково-популярні, наукові монографії, енциклопедії, довідники тощо), статті з періодичної преси та праці наукових конференцій;

  • статистичний — вивчення кількісних показників у характеристиці ряду краєзнавчих об'єктів і явищ. Існує кілька статистичних методів: метод статистичної оцінки, метод статистичної перевірки гіпотез, метод статистичних випробувань тощо;

  • візуальний (спостереження) — узагальнення власних спостережень під час дослідження краєзнавчого об'єкта. У процесі роботи проводяться бесіди з місцевими жителями, працівниками органів державної влади, спеціалістами господарства, культури й освіти, свідками подій, науковими працівниками тощо. Усі цікаві і пам'ятні місця бажано фотографувати або знімати відеокамерою;

  • картографічний — один із найпоширеніших методів дослідження .Хоча він і відомий з давніх часів, але його слід відносити до сучасних, якщо розглядати як особливу форму просторового моделювання. Адже карта — це логічна образно-знакова модель території, яка цілеспрямовано відображає об'єкти, явища, зв'язки і взаємозалежності, що належать до цієї території. Карта виступає і результатом досягнутого рівня знань про територію, і інструментом пізнання, який дає змогу піднятись на більш високий ступінь знань;

  • анкетний — письмове або усне опитування місцевих краєзнавців або просто жителів населеного пункту, за певною анкетою чи спеціально складеними запитаннями, для збирання масового матеріалу, щоб встановити певні закономірності чи явища. Може застосовуватись як під час польових, так і під час стаціонарних форм краєзнавчої роботи;

  • польові дослідження

  • описовий — метод, який використовують під час вивчення розміщення видів діяльності та розселення. У цей час широко застосовується описова статистика у вигляді наборів числових даних, що характеризують ту чи іншу ситуацію.

  • експедиційний — метод, створений для активізації краєзнавчої роботи.

  • Фотографування — дає можливість зафіксувати найцікавіші епізоди і є важливим документом проведеної роботи. Останнім часом широко використовується також івідеозйомка.

Крім цих традиційних методів існують і інші — нові (сучасні), до яких можа віднести такі:

  • Географічний — базовий краєзнавчий метод, який використовується майже в усіх регіональних дослідженнях. Цей метод є специфічним і формується, на думку Є. Б. Алаєва, як «триєдиний» підхід у дослідженні, що зумовлює дотримання територіальності, комплексності, конкретності. Застосування цього методу неможливе без одночасного використання картографічного методу, який є, по суті, особливою формою ідеально-просторового моделювання.

  • Моделювання — загальнонауковий метод, застосування якого дає змогу вивчати об'єкт не безпосередньо, а за допомогою ідеальної (уявної) чи матеріальної моделі.

  • Математичні — група наукових методів, які дають змогу вивчати досліджуваний об'єкт з використанням математичного апарату. Основними з них є статистичний аналіз, факторний аналіз, кластерний аналіз, регресійний аналіз тощо.

  • Економічний — метод комплексного вивчення економічних явищ і процесів у межах обраної території, виявлення взаємозв'язку і взаємозалежності між економічними показниками, що характеризують стан розвитку туристичної галузі в краї, вивчення господарських явищ і процесів у динаміці тощо.

  • Соціологічний — метод комплексного вивчення суспільних явищ і процесів у межах обраної території, споживчо-туристичних уподобань і рекреаційних потреб населення, його вікової і соціальної структури тощо.

З кінця XX ст. у краєзнавчих дослідженнях зростає роль і значення комп'ютерних технологій. Вони дають змогу обробляти величезні масиви даних у короткі терміни і з малими затратами. Завдяки їм можна широко застосовувати на цілком новій основі такі методи, як моделювання, математичний, картографічний тощо.

Залежно від цілей та завдань досліджень існує три основних форми краєзнавства: державне (наукове), освітнє (шкільне) ісуспільне (громадське).

Державне краєзнавство — комплексне наукове краєзнавче дослідження певної території країни державними науковими установами (музеями, науково-дослідними закладами, державними органами влади тощо).

Освітнє краєзнавство — система краєзнавчої освіти в навчально-виховній роботі освітніх закладів, яка проводиться за різними напрямками: літературне, історичне, географічне, природознавче, етнографічне, фольклорне. Його суть полягає у всебічному вивченні, з навчально-виховною метою, свого краю за різними джерелами, переважно на основі попередніх спостережень.

Крім того, освітнє краєзнавство поділяється на дві форми:

  • Програмне (Навчальне) — завдання і зміст визначаються навчальною програмою, і воно є обов'язковим для всіх, хто навчається в цьому освітньому закладі. Може бути урочним і позаурочним.

  • Непрограмне (Позакласне) — зміст і завдання визначаються навчально-виховним планом і не є обов'язковими. Розрізняють два основні напрямки позакласної краєзнавчої роботи: туризм та експедиції.

Суспільне краєзнавство — діяльність різноманітних недержавних громадських товариств, спілок, об'єднань тощо, для організації краєзнавчих досліджень, конференцій, виставок та ін. З метою популяризації краєзнавства, в Україні надається всебічна підтримка ентузіастам і прихильникам громадського краєзнавчого руху.

Екологічне краєзнавство - особливий розділ, виокремлений з географічного краєзнавства, тому діяльність юних екологів спрямована на більш поглиблене вивчення екологічних станів, факторів, складових та інших екологічних характеристик своєї місцевості. Даний напрям вивчає і фізико-географічні особливості області, району, геоморфологію і геоботаніку, і грунти, і гідрологію – та все це зводиться більше до формування екологічно та фізично культурної особистості шляхами краєзнавства та туризму.

Для досягнення цих цілей в нашому гуртку екологічного краєзнавства можна ставити певні завдання, серед яких:
- ознайомитись з природою Чернігівського краю;
- оволодіти початковими навичками дослідження природних об'єктів;
- оволодіти початковими навичками туристичної підготовки;
- сформувати дружній дитячий колектив;
- розвивати патріотичне відношення до рідного краю.

У роботі гуртків екологічного краєзнавства використовуються різноманітні форми роботи, а саме:
- аудиторні та практичні заняття;
- екскурсії, походи та експедиції;
- участь у змаганнях, зльотах, конференціях;
- творчі природоохоронні проекти;


Крім того, кожен гуртківець може обрати найбільш цікавий для себе напрямок роботи, наприклад:
- природно-охоронний;
- науково-дослідний;
- туристко-спортивний;
- просвітницький.

Такий широкий спектр можливостей здійснення краєзнавчої діяльності дозволяє гуртківцям втілювати в життя найрізноманітніші вподобання, що сприяє створенню веселих, активних та сильних колективів, які шляхом об’єднаних зусиль виступатимуть та боротимуться за збереження природного середовища нашого краю, вивчати причинно-наслідкові зв’язки в природі та житті людей. Природа (навколишнье середовище) та людина являють собою єдине ціле, як і Всесвіт взагалі. Людина є вінцем творіння природи, вищим щаблем розвитку еволюції, розумним створінням з отряду приматів. І, якщо природа ще могла б існувати без людини і її шкідливого антропогенного впливу на неї саму, на природу, то людина в своєму існуванні та господарські діяльності ніяк не може обійтись без природи. Людина і природа – єдине ціле, і вони впливають одне на одного. Цей вплив може бути як негативним, так і позитивним.
Пізнавальне завдання (оціночне):

    1. Наведіть приклади позитивного впливу людини на природу (навколишнє середовище). Відповідь обґрунтуйте.

    2. Наведіть приклади негативного впливу людини на природу(навколишнє середовище). Відповідь обґрунтуйте.

    3. Наведіть приклади позитивного впливу природи (навколишнього середовища) на людину. Відповідь обґрунтуйте.

    4. Наведіть приклади негативного впливу природи (навколишнього середовища) на людину. Відповідь обґрунтуйте.


відповіді вчителя на запитання учнів

проведення підсумків уроку

Питання для учнів:

  • що таке краєзнавство?

  • як давно існує краєзнавство?

  • для чого людині вивчати краєзнавство?

  • під час яких заходів ми займаємось вивченням краєзнавства?

  • чому краєзнавство відіграє роль у вивченні і збереженні культурно-історичних, природничо-господарських, природоохоронних та духовних традицій рідного краю?

  • В чому полягають причинно-наслідкові зв’язки в природі та житті людей?

домашнє завдання

1. Інтелектуальне пізнавальне завдання: Підготувати цитати і вислови видатних людей про краєзнавство та розвиток краєзнавства на Україні

2. Образне пізнавальне завдання: Складіть життєпис видатних постатей українського краєзнавства .

4. Подяка вчителя школярам за спільну навчально-виховну діяльність на уроці

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

План-конспект уроку з теми “Природні зони Південної Америки” Мета...
Південної Америки та з’ясувати їх причини. Ознайомити з основними зональними типами ґрунтів, характерними представниками рослинності...

План-конспект заняття
«професія», «спеціальність», їх диференціацію; ознайомити із різними класифікаціями професій; обговорити типові помилки, яких припускаються...

План-конспект уроку з трудового навчання (обслуговуючі види праці) 8 клас
Тема. Конструкційні матеріали та їх вибір. Матеріали хімічного походження (штучні, синтетичні). Їх переваги І недоліки у порівнянні...

План-конспект уроку на тему: "Розмноження та розвиток кісткових риб"
Мета: Сформувати поняття про основні особливості розмноження І розвитку риб, ознайомити з роллю сезонних явищ у їхньому житті. Розвивати...

Конспект відкритого уроку
«запліднення. Періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів: ембріогенез І постембріональний розвиток»

Конспект уроку води суходолу південної америки. Найбільші річкові системи. Практична робота №8

Конспект інтегрованого уроку
Добрий день, діти! Подивіться один на одного І посміхніться, щоб ми з посмішкою І гарним настроєм провели сьогоднішній урок

П лан – конспект уроку
Закріпити вміння використовувати вправу «пістолет», перехват руками у висі без опори ногами, стійка на лопатках, «міст»

Конспект відкритого уроку
Обладнання й матеріали: підручник, зошит, фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати органи й системи органів...

Конспект уроку з теми : перемога справедливості провідна думка казки «пані метелиця»
Тема : Образ Людини в екстремальній ситуації ( за оповіданням Джека Лондона «Жага до життя»)



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




b.ocvita.com.ua
Головна сторінка