Пошук по сайту

Біологія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Методична розробка допоможе вчителям формувати природознавчі компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу І людину, опанування способів навчально пізнавальної І природоохоронної діяльності,

Методична розробка допоможе вчителям формувати природознавчі компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу І людину, опанування способів навчально пізнавальної І природоохоронної діяльності,





Сторінка1/3
  1   2   3



Відділ освіти

Криворізької райдержадміністрації

КУ «Криворізький районний

науково - методичний кабінет

Автор методичної розробки

учитель початкових класів

керівник творчої групи «Пошук»

КНЗ «Кіровська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів»

Ярова Наталія Георгіївна
школа
с. Кіровка

2014

Проектно – дослідницька діяльність – основа розвитку творчих здібностей і способів стимулювання пізнавальної активності молодших школярів. Методична розробка з досвіду роботи вчителя початкових класів КНЗ «Кіровська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
Рецензент:

Черепанова Т.М. – вчитель - методист КНЗ «Христофорівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.»

Автор:

Ярова Н.Г. – «Проектно – дослідницька діяльність – основа розвитку творчих здібностей і спосіб стимулювання пізнавальної активності молодших школярів» КНЗ «Кіровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» 2014р.

Розвиток суспільства вимагає нових підходів до навчання і виховання підростаючого покоління.

Автор доводить, що особливу увагу в природознавчих науках слід приділяти проектно – дослідницькій роботі, як найбільш колективному методу пізнання світу.

Методична розробка допоможе вчителям формувати природознавчі компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, опанування способів навчально – пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

Автор чільне місце відводить практичним розробкам, демонстраціям і лабораторним дослідам, спостереженням в природі, екологічному моделюванні та прогнозуванні, вирішенню ситуативних завдань, а також практичної діяльності з охорони природи.

Саме зараз, працюючи за новими програмами і підручниками, найдоцільнішим методом вивчення природознавства є метод проектів і досліджень. Якщо порівнювати ці методи з іншими практичними методами , то вони забезпечують емпіричний рівень пізнання й відрізняються від інших тим, що викликають більш активну мисленнєву діяльність, розвивають дослідницькі навички у школярів, їх творчі здібності , самостійність, цілеспрямованість. У методичній розробці представлено дослідницькі роботи, проекти, рубрики «Сторінки дослідника», «Наші проекти», «Дослідницька лабораторія»

Зміст

І. Вступ. Досліджувати, пізнавати, творити с.4

ІІ. Основна частина с.6

  1. Розділ. Дослідницька діяльність як спосіб стимулювання пізнавальної активності учнів с.6

  • Яку форму має земля? с.6

  • Чому буває день і ніч? с.8

  • Чому відбувається зміна пір року? с.10

  • Як спостерігати за полудневим розташуванням Сонця? с.12

  • Як вимірювати температуру повітря? с.13

  • Де в природі міститься вода? с.15

  • Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?с.17

  • Повітря. с.18

  • Розмноження рослин. с.20

  1. Розділ . Проектна діяльність – основа розвитку творчих здібностей молодших школярів с.21

  • Дослідницько – пошуковий проект «Мальовниче Криворіжжя. Річка Боковенька» с.21

  • Пошуково – дослідницький проект «Вода – це життя» с.31

  • Творчий проект «Село, моє рідне село» с.39

ІІІ. Висновки с.42

ІV. Список використаної літератури с.43

V. Додатки с.44


Особливу увагу в природознавчих науках приділяю досліду й експерименту, як самостійним категоріям природознавства, як найбільш діючим методам пізнання природи.

У педагогіці відбуваються певні зміни щодо використання досліду й експерименту в початковій школі. Ці активні методи пізнання природи починають займати в системі початкового навчання певне місце.
 Дослід і експеримент мають велике значення для розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів, вони дають можливість побачити різноманітні процеси, властивості природних об’єктів, зрозуміти сутність природних явищ. Дослід і експеримент сприяють формуванню матеріалістичного усвідомлення фактів і явищ природи, вихованню спостережливості, мислення, мовлення молодших школярів. Учень, який отримує знання про природу, сидячи в класі за партою, і учень, який засвоює знання про природу, спостерігаючи та досліджуючи об’єкти довкілля, розвиваються по-різному. Пізнання відбувається в дії, через дії істоти. Через дії формуються і когнітивні здібності. Суб’єкт пізнання має рухатися в середовищі, з яким він взаємодіє, який пізнає.

У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття) частково знайшли відображення тенденції та диференціація природничо-наукових знань. Наступний крок щодо відображення тенденцій в аспекті природничих знань зроблено в Державних стандартах початкової освіти [3; 5]. Цей документ є теоретико-методологічним і змістовим орієнтиром в розробці варіантів програм для дошкільних закладів і шкіл.

   Застосування практичних методів, зокрема досліду й експерименту, потребують від мене особливої уваги до організації уроку, оскільки керувати самостійною практичною діяльністю школярів дуже складно. Тому я не тільки розкриваю методику проведення дослідів і експериментів у природознавстві, але й розкриваю сутність цих явищ, вчу організовувати, насамперед, самостійну практичну діяльність молодших школярів

Існують чотири шляхи з’ясування цього питання: багатократне повторення дослідів; удосконалення технічних систем і приладів; урахування чинників, що впливають на досліджуваний об’єкт; попереднє планування експерименту, що дозволяє як найповніше врахувати специфіку досліджуваного об’єкту та можливості приладового забезпечення.

Специфіка дослідної діяльності полягає в тому, що вона допомагає отримати явище в, так би мовити, „чистому вигляді”, зокрема: уникати впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії та повторювати необхідну кількість разів, вивчати його більш ретельно, ділити на окремі частини, виділяти цікаве. Таким чином, досягається глибина дослідження сутності явищ і законів природи, підвищується обґрунтованість висновків, що можуть бути зроблені на основі досліду.

Навчальний дослід – це елементарний експеримент. Він є одним із найважливіших методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду. Інформація, здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних узагальнень, висновків, встановлення або підтвердження вже засвоєних закономірностей. З допомогою досліду відбувається глибше пізнання об’єктів природи.

Увесь процес дослідництва складається з підготовки до проведення дослідів (учителя та учнів) і виконання дослідницької роботи. Вчитель, готуючись до проведення дослідів, експерименту повинен проаналізувати зміст навчання, встановити міжпредметні зв’язки, які він має використати в процесі дослідно-експериментальної діяльності, спланувати досліди чи експеримент з урахуванням рівня загальної підготовки молодших школярів, а також підготовленості їх до проведення досліду, експерименту.

Ураховуючи вікові особливості учнів, важливо передбачити, щоб демонстрації передували самостійному експерименту та практичній роботі. За таких умов, демонстрації, що їх здійснює вчитель, з урахуванням психолого-педагогічних принципів наочності, дають можливість чітко акцентувати увагу учнів на об’єкті або процесі, що вивчається. Разом із тим, професійна постановка вчителем демонстраційного експерименту виконує роль своєрідної інструкції, полегшуючи учням виконання дослідів під час практичних, домашніх експериментальних робіт.

  Експеримент і дослід як методи наукового пізнання мають велике значення у навчальному процесі. Якщо порівнювати ці методи з іншими практичними методами, то вони забезпечують емпіричний рівень пізнання й відрізняються від інших тим, що викликають більш активну мисленнєву діяльність; розвивають дослідницькі навички у школярів, їх творчі здібності, самостійність, самоконтроль, цілеспрямованість.

iарпрр.jpeg


c:\documents and settings\chp\рабочий стол\земля.jpgОкеани й континенти ,

Гори й ліс , міста й поля –

Це , малюк ,твоя планета ,

Називається Земля.

Мета досліду: дізнатися, яку форму має Земля , що таке глобус,як змінюється тінь від предметів залежно від розташування Сонця над горизонтом.

Земля - це планета, це наш дім , дім для всіх людей , дім для рослин і тварин. Як сонечка нема – мене шукать дарма . А сонечко сія – завжди з тобою я. Стрибаєш ти чи йдеш - стрибаю , йду я теж .

c:\documents and settings\chp\рабочий стол\imgpreview.jpg

  • Дослід

Спробуємо виявити, як змінюється довжина тіні залежно від розташування джерела світла над глобусом. Розташуємо лампу над глобусом таким чином, щоб вона освітлювала один бік глобуса, який звернений до неї. На протилежному боці глобуса ви побачите тінь .

  • Простежте, яка тінь утворилася у цьому досліді. Яка вона завдовжки ? Чому ?



  • Дослід

Змінимо положення лампи відносно глобуса. Лампа розташована над глобусом, і світло падає під прямим кутом.

  • Як змінилася тінь? Чому?

  • Як змінюється довжина тіні від глобуса залежно від освітлення?

Висновок : довжина тіні залежить віл висоти Сонця над горизонтом.

iии.jpeg

images.jpeg

Коли мати входить в хату ,

Всіх вона вкладає спати .

А як батько заходить ,

Всіх на носи підводить.

Хто зуміє відгадати :

Що за батько , що за мати ?

Усе від нього навкруги набирається снаги . Тільки ранок настає, виглянь у віконце. Всім воно життя дає – променисте сонце.

Мета досліду: дізнатися що таке доба , як відбувається зміна дня і ночі на Землі

. c:\documents and settings\chp\рабочий стол\0001-001-smena-dnja-i-nochi.jpg

  • Дослід

Уявіть собі, що яблуко – це Земля, а спиця - це вісь Землі. Простромлюємо яблуко спицею, це буде вісь, навколо якої обертається Земля. У верхній частині, де вісь виходить – це Північний полюс, а внизу – Південний полюс.

У Землі вісь обертання - не металева спиця, а невидима, уявна лінія, навколо якої обертається планета.

Давайте - но розглянемо глобус. На глобусі ми бачимо земну вісь, яка проходить через центр і перетинає поверхню в точках, які називаються Північним і Південним полюсами.

Завдяки руху Землі навколо своєї осі на зміну дню приходить ніч . День і ніч складають добу, яка триває 24 години. За цей час Земля робить повний оберт навколо своєї осі.

  • Дослід

Змоделюємо добове обертання Землі, щоб зрозуміти, чому і як відбувається зміна дня і ночі.

Глобус розташуємо так, щоб увесь його бік , обернений до лампи, був освітленим, а протилежний - занурений у тінь.

Межа світла й тіні ніби поділяє глобус зверху вниз навпіл.

  • Як ви вважаєте, на якій частині глобуса буде день? На освітленому боці буде день, на протилежному ніч.

  • Чому?

Обертаймо далі глобус проти годинникової стрілки із заходу на схід – так обертається Земля навколо своєї осі.

Подальше обертання глобуса навколо осі показує, як нові ділянки Землі виходять із тіні на заході, потрапляючи під сонячні промені, а на сході однакові з ними за площею ділянки поринають у тінь.

Так день змінює ніч.

день

Висновок. День змінюється ніччю і навпаки. День буває на тому боці, що звернений до Сонця і добре освітлений. Протилежний бік лежить у тіні, там у цей час – ніч. Протягом доби кожна частина Землі певний час перебуває на сонячному боці планети, а решта часу – на темному.

Земля робить повний оберт навколо своєї осі за добу, за 24 години. Цей рух постійний і не переривається ні на мить.

iмм.jpeg

Прийшла дівчина до хати,

Узялась хазяйнувати!

Вправно скриню відімкнула,

В жовту свиту ліс вдягнула

Стиглі вишні у садку,

І сунички у ліску,

Теплі дні, барвисті квіти.

Нам дарує щедре літо.

Що за диво? Все село

Білим пухом занесло,

Дива зовсім тут нема –

Це в село прийшла зима.

Привітанням журавля я пробуджую поля,

Небеса і ручаї та заквітчую гаї.

Відгадайте, хто вона,

Ця красуня чарівна?

c:\documents and settings\chp\рабочий стол\imgpreview.jpg c:\documents and settings\chp\рабочий стол\imgpreview (1).jpg
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок засвоєння наукових знань І знань про способи діяльності
Земля — саморегулювальна система, здатна підтримувати баланс абіотичного середовища завдяки живим організмам; формувати екологічне...

Методичний кабінет відділу освіти Олександрійської районної державної...
Тищенко Г. О формування життєвої компетентності учнів задачами прикладного характеру. Олександрія: Видавництво методичного кабінету...

Тема уроку
Методична мета : Мультимедійний супровід уроку як форма активізації пізнавальної діяльності учнів

Проте педагогічним тестом є система паралельних завдань специфічної...
Систематична навчально-тренувальна робота обов’язково матиме позитивний результат, якщо педагоги виробляють глибоку мотивацію до...

Методична розробка уроку з української мови у 6 класі на тему «Культура...
Мета: Збагатити словник учнів діловою лексикою з метою успішного оволодіння ними діловою документацією, дати поняття про оголошення,...

Література вступ
Формування екологічної компетентності учнів як складова частина навчальної діяльності

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи
Базовим поняттям предмета є природа як цілісний системний об’єкт, який визначає добір змісту, його розподіл І способи організації...

Уроку
Мета уроку: розвивати знання учнів про розчини; формувати уявлення учнів про розчини як багатоатомні системи; ознайомити з класифікацією...

Шкільна біологічна олімпіада є однією з форм активізації навчання...
Підготовка до олімпіад, бажання бути в ній переможцем, спонукає учнів глибше вивчати явища І процеси, що відбуваються у природі,...

Сценарій виховної години. 0 Висновки. 0 Література. 0 Самоаналіз....
Укладач : Свирида Наталія Борисівна –викладач економічних дисциплін, магістр, спеціаліст вищої категорії



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




b.ocvita.com.ua
Головна сторінка