Пошук по сайту

Біологія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

«Геронтологічні зміни зорового та слухового аналізатора»

«Геронтологічні зміни зорового та слухового аналізатора»





Тема: «Геронтологічні зміни зорового та слухового аналізатора»
Спеціальність: „Сестринська справа”.

Курс: ІІ.

Кількість годин: 2.
Актуальність теми:

Як показали обширні дослідження, зміни кришталика властиві перш за все літнім людям: вони були виявлені в 27% осіб молодше 65 років і 65% осіб старше 75 років. Але лише у небагатьох розвивається зріла катаракта, супроводжуюча втратою зору. У Центральній Європі приблизно кожен двадцятий з сімдесятирічних і кожен десятий з вісімдесятирічних вимушений йти на операцію катаракти. Відповідні показники для інших регіонів земної кулі набагато вищі. Зміни органа слуху призводять до старечої глухуватості, тому в людини знижується здатність сприйняття всіх тонів, але найбільше - високих внаслідок атрофії насамперед клітин у ділянці базального завитка раковини, відповідальних за сприйняття високих звуків; здатність сприйняття мови, причому вона майже не поліпшується при посиленні гучності; особливо погано розмовна мова сприймається в гучній обстановці. У людей похилого віку погіршується ототопіка - здатність локалізувати джерело звуків, що чуються, у просторі, визначити їхній напрямок, що збільшує ризик травматизму, особливо дорожнього.
Отож якщо медсестра опікується пацієнтом з подібними віковими особливостями, вона повинна навчитися просто, ясно і доречно висловлюватися, щоб завоювати прихильність і довіру хворого

Навчальна мета:

Вивчити основні захворювання органу зору пов’язані з віковими змінами αІІІ

Вивчити основні захворювання органу слуху пов’язані з віковими змінами αІІІ

Міждисциплінарна інтеграція.


Дисципліна

Знати

Вміти

Анатомія та фізіологія нервової системи людини

Будову і функції органів слуху та зору





Латинська мова та МТ

Основні анатомічні, клінічні терміни


Тлумачити терміни


Основи психології та між особового спілкування

Особливості спілкування з хворими з порушеннями органів зору та слуху

Ефективно спілкуватись



Зміст теми

Катаракта (помутніння кришталика)



Офтальмологи називають зменшення прозорості кришталика катарактою. При цьому йдеться про помутніння або зміну кольору тіла кришталика. Зір погіршується залежно від області і міри помутніння кришталика. В деяких випадках в результаті цього захворювання настає сліпота.

Чинники, що впливають на помутніння кришталика, незвичайно багатообразні. Відомі випадки помутніння кришталика в результаті фізичних дій (тепло викликає термічну катаракту, або катаракту склодувів, іонізуюче випромінювання породжує променеву катаракту). Найчастіше помутніння кришталика відбувається в результаті старіння. Воно отримало назву «Caracta senilis», або «стареча катаракта». Причиною розвитку катаракти, як відомо, може стати дія на очі ультрафіолетових проміней.
Стареча (вікова) катаракта


Стареча (вікова) катаракта спостерігається у людей віком понад 50 років (рідко раніше). Її розвиток зумовлений порушенням обміну речовин, трофіки кришталика; перебіг повільний, тривалий (від 1 до 15 років і більше). Розрізняють 4 стадії старечої катаракти: І - початкова стареча катаракта. В цій стадії помутніння має вигляд крапок, смужок, штрихів по периферії кришталика; скарг немає, гострота зору нормальна або незначно знижена. II - незріла (набрякла) стареча катаракта. Помутніння зливаються між собою, частково закривають зіницю, яка стає сіруватою, кришталик збільшується в об'ємі, набрякає, шо може спричинити глаукому. Гострота зору значно знижена. III - зріла стареча катаракта. Усі шари кришталика мутні, зіниця має інтенсивний сірувато-білий колір. Гострота зору падає до світловідчування. IV - перезріла стареча катаракта. Кришталик перетворюється в однорідну крихкувату або рідку мутну, як молоко, речовину, в якій жовте тверде ядро через його більшу масу опускається донизу. Об'єм кришталика зменшується. Передня камера глибока. При рухах ока видно тремтіння райдужки (іридодонез). У цій стадії можливі ускладнення - іридоцикліт, вторинна глаукома.
Лікування старечої катаракти в початковій стадії консервативне. Призначають постійне, 2-3 рази на день, закапування крапель, які містять рибофлавін, аскорбінову й нікотинову кислоти, глюкозу, АТФ, тауфон, метилурацил, йод, біогенні стимулятори, цитраль. Показані також вітайодурол, вітафакол, катарстат, катахром, каталін, факовітта ін. Застосовують вітаміно- й тканинну терапію. В інших стадіях таке лікування неефективне, необхідні екстракція катаракти і корекція афакії. Після операції з часом може виникнути вторинна кат ар акт а, яка зумовлена помутнінням залишків елементів кришталика, його задньої капсули. В таких випадках досягнута після екстракції катаракти гострота зору знову поступово знижується.
Лікування вторинної катаракти - фотокоагуляція, хірургічне.

Глаукома


Зовні око людини здається простим органом, але насправді воно має надзвичайно складну будову. До структур ока входять кришталик, м’язи, оболонки, нерви тощо, всі ці утворення потребують постійного живлення.

Природа забезпечила приток рідини до ока, який несе різноманітні поживні речовини: білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мікроелементи. Рідина омиває структури ока, надає живлення та відтікає по спеціальних канальцях. Однак, на жаль, з часом дренажна система або блокується, або забивається продуктами життєдіяльності, що значно знижує відтік рідини, а іноді повністю його призупиняє. Поступово піднімається внутрішньоочний тиск, що зсередини тисне на око, зокрема на зоровий нерв.

Необхідно розуміти, що в акті зору очі – це фотоапарат, а мозок людини – це комп’ютер, який обробляє отримане від зорового нерва зображення. Задля оптимального функціонування ока та збереження зору внутрішньоочний тиск має бути певної величини та сталим, щоб не створювати шкідливого тиску на нервові клітини зсередини. Надлишковий тиск призводить до непомітного поступового відмирання клітинок зорового нерва, внаслідок чого переривається зображення і мозок людини не бачить повну картину світу.

У нормальному стані в оці підтримується певний сталий тиск (16-25 мм). У хворому на глаукому оці циркуляція рідини порушується, рідина накопичується і починає наростати очний тиск. Спочатку людина починає трішки гірше бачити, потім обмежується периферичний зір, потім настає сліпота. Можлива також раптова втрата зору внаслідок гострого нападу глаукоми. Ці зміни є незворотними, тому так важливо вчасно виявити це захворювання та розпочати адекватне лікування.

Найчастіше глаукома виникає після 40 років, але може бути вторинною внаслідок діабету, катаракти, колагенозів або вродженою. Існує висока ймовірність успадкування захворювання. Без лікування глаукома швидко прогресує і через 5–7 років призводить до повної невиліковної сліпоти.

Увага! Після 40 років обов’язковим є щорічний огляд окуліста та вимірювання внутрішньоочного тиску. Лише таким чином можливо виявити людей з ризиком розвитку глаукоми.

Форми глаукоми


Система дренажних трубочок знаходиться в умовному анатомічному утворенні ока – передньому куті. Розрізняють відкритокутову та закритокутову глаукому. При відкритокутовій формі рідина накопичується в оці за рахунок порушення відтоку по дренажній системі. При закритокутовій формі кут передньої камери блокується іншими внутрішньоочними структурами, тобто перекривається доступ до дренажної системи ока. При закритокутовій формі глаукоми тиск надзвичайно швидко підвищується, зір може погіршитися протягом декількох днів або навіть годин.

Спочатку відкритокутова форма перебігає майже непомітно, оскільки поля зору звужуються поступово, і часто людина зовсім несподівано помічає, що бачить лише одним оком.

Закритокутова форма часто супроводжується болями в оці та явними порушеннями зору – періодичним затуманенням, появою ореолів навколо джерела світла. Можлива поява локального головного болю. Саме при цій формі можливий гострий напад глаукоми – різке підвищення очного тиску. Він супроводжується погіршенням загального стану, нудотою, його легко сплутати з іншими захворюваннями. При цьому втрачається дорогоцінний час, оскільки допомога має бути надана протягом найближчої доби.

Діагностика глаукоми


  • Вимірювання внутрішньоочного тиску (повинно проводитися в ранішні години (9–10 годин ранку)).

  • Огляд кута передньої камери за допомогою гоніолінзи або ОСТ для визначення виду глаукоми.

  • Проведення механічної периметрії та комп’ютерної сферопериметрії для визначення чутливості клітин зорових нервів.

  • Огляд очного дна та зорових нервів.

  • Оптична когерентна томографія (ОСТ) зорових нервів.

Рання діагностика дозволяє вчасно виявити та розпочати лікування цього підступного захворювання. Для нормалізації ВОТ використовують три основні методи: медикаментозний, лазерний та хірургічний.

Суть медикаментозного методу полягає в призначенні антиглаукоматозних крапель, що знижують ВОТ. Краплі необхідно використовувати за певною схемою, без перерв. Існує декілька фармакологічних груп препаратів, що дозволяє враховувати індивідуальні особливості та супутні патології задля досягнення найкращого ефекту.

На жаль, за допомогою крапель не завжди вдається знизити очний тиск до необхідних показників. За таких умов переходять до лазерного або хірургічного лікування.

Лазерна методика спрямована на відновлення або покращення дренажної прохідності, ефект від процедури триває до 1–2 років, на жаль, не завжди можливо повністю відмовитися від крапель. Переваги цього виду лікування – втручання без порушення цілісності очного яблука, безболісна амбулаторна процедура, що триває близько 10–20 хвилин і не потребує знеболення.

У випадках, коли метою є повна відмова від медикаментів та довготривалість ефекту (7–10 років), застосовується хірургічне лікування.

Найсучасніший та найперспективніший хірургічний метод лікування глаукоми – це імплантація в дренажну систему очного яблука мікроімплантант, що являє собою порожнисту трубочку довжиною близько 2 мм, по якій створюється безперешкодний відтік надлишкової рідини. Ця операція є найменш травматичною з усього переліку антиглаукоматозних хірургічних методів лікування, період реабілітації становить 1–2 доби, повністю відсутній косметичний дефект, процедура відрізняється високою та довготривалою ефективністю.

Широкого розповсюдження отримали також фільтруючі операції (проникаючі та непроникаючі), що стимулюють існуючі або створюють нові шляхи відтоку внутрішньоочної рідини. Операції є недорогими

Приглухуватість, симптоми і лікування приглухуватості


Приглухуватість - стійке зниження слуху, при якому спілкування з навколишніми стає скрутним.

При вираженій приглухуватості хворий зазвичай чує лише звуки підвищеної гучності поблизу від вуха, при легкому ступені приглухуватості - погано сприймає шепотную мова. Приглухуватість виникає в результаті запальних процесів середнього вуха (рубці, зрощення і т.п.), інфекційних захворювань (кір, скарлатина, грип, сифіліс тощо), різних отруєнь (свинцем, ртуттю, окисом вуглецю та ін), а також після нераціонального застосування деяких лікарських препаратів (в основному антібіотков).

Стійке зниження слуху може розвинутися після черепно-мозкових травм, тривалої дії шуму і вібрації. Воно виникає при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, а також у похилому віці через порушення кровопостачання внутрішнього вуха. Приглухуватість може розвиватися поступово, паралельно з прогресуванням основного захворювання і погіршенням стану хворого, проте при деяких захворюваннях (наприклад, хвороба Меньєра) або закупорці слухового проходу сірчаною пробкою, вона настає раптово і досить важко сприймається.

Лікування приглухуватості

Лікування кондуктивної приглухуватості. Приглухуватість, викликається перешкодами на шляху проведення звуків та їх посилення, називається кондуктивної. Причинами її можуть бути: на рівні зовнішнього вуха (зовнішній отит, вади розвитку зовнішнього вуха, пухлини зовнішнього вуха, сірчана пробка) на рівні середнього вуха (гострі та хронічні середні отити, тубоотіти адгезивні отити, перфоративні і посттравматичні отити, пошкодження слухових кісточок, отосклероз ).

Якщо мова йде про порушення цілісності та «працездатність» барабанної перетинки і слухових кісточок, то найчастіше потрібно хірургічне лікування. Відомо велика кількість слухулучшающіх операцій - починаючи від так званої мірінгопластікі, тимпанопластики і закінчуючи протезуванням слухових кісточок. Багато з цих операцій надзвичайно складні у технічному плані, вимагають наявності спеціального обладнання та високої кваліфікації лікаря. Протягом останніх десятиліть слуховідновлюючі операції дозволили реально повернути слух величезній кількості пацієнтів, які страждають кондуктивної формою приглухуватості.

Лікування нейросенсорної приглухуватості. Приглухуватість, пов'язана з порушенням перетворення механічних коливань в електричні імпульси, називається нейросенсорной (сенсоневральної). Для даного типу туговухості характерно не тільки погіршення звуковоспріятія, але і його спотворення. При цьому знижується больовий поріг, тобто звуки інтенсивністю трохи голосніше порога чутності стають нестерпними, тоді як для нормально чуючих людей больовий поріг становить близько 100 дБ, також не може сприйняття мовлення на фоні шуму. Причинами сенсоневральної приглухуватості є: - Неврит слухового нерва (оперізувальний лишай, епідемічний паротит і т. д.) - Підвищення тиску рідин внутрішнього вуха (хвороба Меньєра) - Вікове зниження слуху (пресбиакузис) - Травматичні ушкодження скроневої кістки і внутренного вуха - Порушення кровопостачання слухового нерва

Сенсоневральною приглухуватість не можна вилікувати хірургічним шляхом. У початкових стадіях хвороби можна по точній постановці діагнозу повернути слух інтенсивної лікарською терапією в поєднанні з фізіотерапією, гіпербаричної оксигенації (барокамера), електростимуляцією і т.д. У разі тяжкої нейросенсорної приглухуватості на обидва вуха в якості реабілітації рекомендується слухопротезування.

Лікування змішаної приглухуватості. Змішана приглухуватість являє собою поєднання двох вищезазначених типів порушення слуху, тобто комбінацію кондуктивної приглухуватості з ураженням внутрішнього вуха. Основні причини цього виду порушення слуху: - Інфікування равлики при хронічному запаленні вуха - Нашарування вікових чинників на неоперованих отосклероз

Рідко зустрічається повна глухота є результатом двостороннього руйнування сприймають звук клітин равлики, а іноді і слухового нерва. У таких випадках для відновлення слуху необхідна електрична стимуляція слухового нерва або слухових центрів мозку. При цьому використовуються дуже складні пристрої - кохлеарні або стовбуромозкових імпланти. Шляхом операції всередину кісток черепа вставляють найтонший провід - електрод, і подають електричні імпульси відразу на слуховий нерв. Даний метод корекції вимагає тривалої і складної реабілітації. Зниження слуху в переважній більшості випадків може бути відновлено оперативним шляхом, а у разі наявних протипоказань для проведення хірургічного лікування - компенсовано за допомогою слухового апарату.

Контрольні запитання

  1. Охарактеризуйте зміни які відбуваються зі слуховим апаратом

  2. Охарактеризуйте зміни які відбуваються з органом зору у процесі старіння людини?

Завдання для самостійного опрацювання:

Складіть бесіду:»Профілактика катаракти та глаукоми»

Література:

«Ріст та розвиток людини» В.С Тарасюк Київ «Здоров’я» 2002 с. 23-31

«Ріст та розвиток людини» Київ «Медицина» 2010 р. с 23-34

« Медсестринство в геронтології та геріатрії» Київ «Медицина» 2008 с.448-478

«Медсестринький процес» І.Я. Губенко КИЇВ « Здоровʼя» 2001 р. с 63-160.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Тема: Ознайомлення з комахами весною
Мета: Розширити знання дітей про ознаки весни та зміни, що настали в живій та неживій природі (в житті тварин, комах, птахів). Вчити...

Екологія люпини початковий рівень
Регулярні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя, називаються

Закон україни
Законами №107-vi від 28. 12. 2007, ввр, 2008, №5-6, №7-8, ст. 78 зміни діють по 31 грудня 2008 року

Міністерство освіти І науки України Факультативне заняття Зміни клімату Робота
Обладнання: комп’ютер, урок-презентація, плакати, таблиця, дидактичні картки із кросвордом та запитаннями

Закон україни
...

Екологічна освіта як складова частина стратегії сталого розвитку
Проте у процесі здійснення будь-якої діяльності, пов’язаної з втручанням у навколишнє середовище, неминуче виникають зміни цього...

Ганжа С. А. Українська мова за професійним спрямуванням. Дніпропетровськ:...
Правопис приголосних (подвоєння І подовження, спрощення), звукові зміни при словотворенні

Закон україни
З 1 січня 2008 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 16 травня 2007 року n 1026-v

Податковий кодекс україни
З 1 січня 2012 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 7 липня 2011 року n 3609-vi

Податковий кодекс україни
З 19 січня 2013 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року n 4212-vi



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




b.ocvita.com.ua
Головна сторінка