Пошук по сайту

Біологія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Програма «Освіта України XXI століття»

Програма «Освіта України XXI століття»






Програма «Освіта України XXI століття» визначила основний напрям, зміст і методи виховання підростаючого покоління в сучасних умовах. Це, насамперед: формування світогляду молодих поколінь; виховання переконаності, вірності бойовим і трудовим традиціям українського народу; потреби наслідувати їх, розвивати і примножувати; виховання високих почуттів патріотизму і громадянського служіння своїй Батьківщині; формування громадянської самовідданості; вміння протистояти чужому негативному впливові; формувати загальнолюдські цінності особистості.

У визначенні змісту виховання учнів в позакласній роботі педагогіка завжди повинна виходити із законів Української держави про школу. Вона враховує потреби нашого суспільства і перспективи будівництва незалежної України. Чим глибше ми оволодіваємо здобутками вітчизняної педагогіки, її історією, повніше і всебічніше досліджуємо народну виховну мудрість і науково-педагогічну спадщину як єдину і цілісну національну систему, тим глибше і чіткіше усвідомлюємо її провідні традиції, ідеї, закономірності розвитку, сучасні перспективні тенденції і галузі співробітництва школи з батьками і громадськістю з питань виховання учнів в позакласній роботі.

Розуміння того, що в центрі навчально-виховного процесу перебуває учень, потребує пошуку та використання сучасних засобів розвитку його особистості. У зв’язку з цим першочерговими завданнями шкільної освіти є: методологічна переорієнтація на особистість учня, оновлення змісту, впровадження сучасних технологій навчання і виховання відповідно до часу.

Успішна позаурочна робота залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота, але й наскільки правильно організований у ній режим. Від раціонального, з точки зору педагогічної і гігієнічної побудови, режиму залежить підвищення успішності, збереження достатньої працездатності і попередження втомлюваності учнів. Дотримання упродовж довгого часу режиму сприяє зміцненню здоров’я, створює життєрадісний настрій і підвищує працездатність школярів. Неухильне дотримання режиму виховує в учнів такі цінні якості як дисциплінованість, акуратність, організованість.

Правильне чергування в режимі дня праці і відпочинку, в свою чергу, сприяє збереженню в дітей найвищої працездатності.

Для того, щоб години, вільні від виконання домашніх завдань,були корисні вихованню дітей, вони повинні бути сплановані розумно і цікаво. Значною мірою це залежить від вихователя, його вмінням зацікавити дітей цікавим ділом, дати вихід їхній енергії, надати кожному можливість найбільш повно проявити свої здібності, реалізувати себе.

Поняття „вільний час школяра" тлумачиться по-різному: деяка частина вчених розглядає вільний час лише як час забав і розваг, чи як час, який треба чимось заповнити. Найбільш точне таке визначення: вільний час учня - це та частина його загального бюджету часу, що залишається після виконання ним навчальних обов'язків, задоволення природно-фізіологічних потреб і деяких, що не залежать від волі школяра, непродуктивних витрат. Він використовується ним за власним розсудом. Зміст його визначається загальною спрямованістю особистості, рівнем її духовного розвитку. При цілеспрямованому педагогічному керівництві вільний час сприяє здійсненню основної мети виховання – всебічному гармонійному розвитку особистості. Складовою вільного часу є дозвілля. Етимологія слова «дозвілля» пов’язана із значенням слова «дозвіл». Тому дозвіллєва діяльність є такою діяльністю у вільний час, яка суспільно дозволена, тобто не суперечить загальноприйнятим соціальним нормам і сприяє всебічному розвитку особистості, її самоосвіті і самовихованню.

Специфіка організованого дозвілля учнівської молоді виявляється на рівні наступних завдань:

1. Формування в школяра позитивної Я-концепціі, що характеризується трьома чинниками: упевненістю в доброзичливому ставленні до нього інших людей; переконаністю в успішному оволодінні тим або іншим видом діяльності; відчуттям власної значущості.

Позитивна Я-концепція характеризує позитивне ставлення школяра до самого себе й об'єктивність його самооцінки. Вона є основою подальшого розвитку індивідуальності дитини. Сфера дозвіллєваї діяльності дає можливість реалізовувати нерозкритий творчий потенціал і позитивне сприйняття дитиною,підлітком себе.

2. Формування в учнівської молоді навичок співпраці, колективної взаємодії. Для найшвидшого соціального пристосовування дитина повинна позитивно ставитися не тільки до себе, але й до інших людей. Якщо в дитини за наявності позитивної Я-концепціі сформоване вміння домовлятися з товаришами, розподіляти обов'язки, ураховувати інтереси й бажання інших дітей, виконувати спільні дії, надавати необхідну допомогу, позитивно вирішувати конфлікти, поважати думку іншого і т.п. Повністю позитивна Я-концепція у сфері вільного часу формується тільки в колективній взаємодії.

3. Формування в учнівської молоді потреби в продуктивній, соціально-схвалюваній діяльності через безпосереднє знайомство з різними видами діяльності, формування інтересу до них відповідно до їх індивідуальності, необхідних умов і навичок. Інакше кажучи, у свій вільний час підліток повинен навчитися займатися корисною діяльністю, він повинен уміти включатися в різні види діяльності, які пов'язані з організацією культурно-дозвіллєвої діяльності й самостійно організовувати її.

4. Формування етичного, емоційного, вольового компонента світогляду школярів. Емоційна сфера формується в дітей через естетичні уявлення у творчій діяльності.

5. Розвиток пізнавального інтересу. У цьому завданні відображається спадкоємність у навчальній і

позанавчальній діяльності, оскільки сфера вільного часу напряму пов'язана з виховною роботою на уроках і, урешті-решт, направлена на підвищення ефективності навчального процесу.

Чітке визначення, осмислення й аналіз виховних можливостей вільного часу має велике значення для визначення доцільності, розумності, ефективності бюджету часу учнів, для його подальшого вдосконалення й чіткої організації. Знання цих функцій допоможе уникнути стихійності, випадковості в організації вільного часу, повніше використовувати його потенційні можливості.

Аналіз сутності вільного часу учнівської молоді дає підставу для визначення його функцій.

Розвивальна функція - комплексно містить у собі завдання духовного, морального, фізичного розвитку підростаючої особистості.

Орієнтаційна, що спрямована на вирішення завдань соціальної й професійної орієнтації учнів. Комунікативна - спрямована на задоволення однієї з провідних потреб особистості, особливо підростаючої, потреби в спілкуванні;

Рекреативна - ця функція спрямована на відновлення фізичних, духовних і психічних сил, витрачених у процесі навчання, праці, суспільної діяльності, забезпечення школярів зарядом бадьорості, енергії, життєрадісності.

Розрядка напруги - спрямована на формування та забезпечення умов для проведення дозвілля, для відпочинку та розваги учнівської молоді.

За цими основними напрямками повинна бути організована дозвіллєва діяльність школярів.

Одним з найважливіших педагогічних завдань розвивальної функції є завдання духовного збагачення школярів, розширення їх загального, естетичного кругозору, розвиток і вдосконалення пізнавальних здібностей, інтересів, умінь і навичок. Розвивальна функція організованого дозвілля припускає вирішення й ще одного важливого завдання - формування морального складу учнівської молоді.

Позаурочна виховна діяльність складає органічну частину життя школи-інтернату і являє собою систему організованих і цілеспрямованих занять, які допомагають дітям успішно вчитися, виробляють у них навички суспільно корисної праці, свідому дисципліну, колективізм, сприяють моральному, розумовому, фізичному вихованню школярів, задовольняють їхні культурні запити і спрямовують активність у русло корисної діяльності.

Головними завданнями змістовного дозвілля є поглиблення загальнонаукових та спеціальних знань, розвиток світогляду учнів, виявлення різноманітних творчих здібностей і сприяння їх усебічному розвитку, виховання в школярів самостійності та ініціативи, вироблення навичок самоосвіти, підготовка до майбутньої практичної діяльності.

Таким чином, змістовне дозвілля -- це важлива умова підвищення ефективності всього навчально-виховного процесу школи-інтернату. Засвоєні під час проведення позаурочних заходів знання, вміння і навички є органічною частиною всебічного розвитку особистості, формування якої може бути забезпечене тільки системою діяльності вихованців, широко розгалуженої за різними видами і напрямами. Школа-інтернат забезпечує вихованцю вибір занять у гуртках, у клубі вихідного дня за інтересами. Ефективність позаурочної виховної діяльності забезпечується також раціональним використанням навчального і позаурочного часу як учнів, так і педагогів, самодіяльністю, ініціативністю, активністю вихованців, удосконаленням форм і методів роботи в позаурочний час.

Усі форми позаурочної діяльності становлять педагогічну систему виховання і сприяють поглибленню й розширенню знань та інтересів учнів. У початкових класах багато місця займають ігри: дидактичні, соціальні, побутові, творчі, які проводяться в години дозвілля, на перервах, під час різноманітних пауз.

Зміст дозвілля характеризується педагогічною цілеспрямованістю і суспільно необхідним характером діяльності учнів. Особливість виховання, здійснюваного поза уроками, полягає в тому, що, продовжуючи процес пізнання, ця робота в той же час створює найбільш сприятливу атмосферу для виховання самостійності і співробітництва. Дуже важливо, що в основі організації роботи з дітьми в позаурочний час лежить самоврядування, забезпечується свобода творчості, самостійність, активність, можливість вибору виду діяльності, формуються інтереси підростаючого покоління до різноманітних факторів позашкільного середовища.

Уся позаурочна виховна діяльність у школі-інтернаті здійснюється в умовах належного педагогічного режиму, який є одним з найважливіших засобів виховання учнів. Але позаурочний режим є гнучким, що дає змогу забезпечувати як масові заходи, так і диференційований підхід до вихованців. Адже шлях до виховання особистості - включення дитини в значущу для неї діяльність, а також організація таких видів діяльності, коли здійснюється саморозвиток особистості. Життя дітей потрібно насичувати подіями, збагачувати новими враженнями: влаштовувати концерти, у яких вони самі беруть участь, інсценувати казки, організовувати нові ігри, у яких багато правил, тобто організовувати колективні справи на засадах самоврядування. Адже найголовніше - діти не повинні бути пасивними учасниками подій, що відбуваються, яких раптово кудись ведуть, щось показують, а проживати події активно, чекати на них і готуватися до них. Для такого настрою потрібні бесіди про завтрашній день, які корисно проводити щовечора. Дуже важливо, відзначає вихователь, при плануванні наступного дня виділити який-небудь епізод, зробити його бажаним і привабливим ("Завтра будемо грати в нову гру"; "Завтра будемо робити іграшки для малят"). Такі бесіди розкривають привабливість майбутнього, захоплюють вихованців і змушують їх з нетерпінням чекати на завтрашній день. У вихованні школярів в процесі позакласної роботи вчитель - класний керівник, вихователь має широко використовувати вироблену протягом багатьох тисячоліть мудрість народної педагогіки, яка є сумою здобутих трудящими знань і вмінь у справі виховання і навчання. Цілі, завдання і засоби народної педагогіки відображені у фольклорі (казках, легендах, прислів'ях, приказках, народних піснях тощо), а також іграх, танцях, прикладному мистецтві, музиці, святкових обрядах, традиціях трудового виховання. Народна педагогіка наймудріша, тому що вона створювалася протягом довгого часу, шліфувалась, перевірялась досвідом мільйонів людей багатьох поколінь. Вона є мудрим посібником в справі виховання юнаків та дівчат на ідеях і традиціях українського народу, в дусі миру.

Ігрова позиція- могутній засіб виховного впливу на дітей.

У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Буденність життя може викликати у них захворювання. В грі діти перевіряють свою силу, спритність, у них виникають бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. За вмілого застосування гра може стати незмінним помічником педагога.

Гра дарує щохвилинну радість. Задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще формує у дітей властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здоров'я, радість дитячого життя.

В.Ф.Шаталов зазначає «Придивіться чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили і покликані служити розвиткові кмітливості та пізнавальної цікавості дітей на всіх, без винятку, вікових рівнях. Відомо, що ті діти, з яких на уроці й слова не витягнеш, в іграх активні».

К.Д.Ушинський стверджував, що в грі діти шукають не тільки насолодження, але й прагнуть до самоствердження через цікаве й важливе для них заняття. У грі дитина прагне жити, відчувати та діяти. Гра - вид діяльності, який надає дитині ключі до розуміння свого „Я", а також є першим етапом до здійснення індивідуального підходу до виховання дитини.

Видатний педагог А.С. Макаренко надає великого значення виховним функціям гри, яка є школою підготовки до життя, роботи. В.О. Сухомлинський разом зі своїми колегами-вчителями надавав багато уваги спортивним та ігровим майданчикам. Побудували майданчик атракціонів, оформили в школі кімнату казок, а на шкільному дворі і в околицях школи різні казкові і ігрові «куточки» - «Смарагдове царство», «Печеру відкриттів», «Країну Ліліпутію». Біля школи було три голуб'ятні, вишикувалася «Алея поколінь» - за традицією цієї школи кожний першокласник садив тут дерево і ростив його до останнього дня навчання, багато хто відвідує «свої» дерева й до цього дня.

Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще - спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здоров'я, радість дитячого життя.

Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватися до життя. Їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятися негайно. Саме позакласна робота має таку можливість.

Одним з різновидів організованого дозвілля є прогулянка.

Прогулянка – це педагогічно організована форма активного відпочинку дітей. Вона вирішує, перш за все, завдання відновлення розумової працездатності, а також розширення кругозору дітей, розвитку їх пізнавальних інтересів, виховання навичок моральних взаємин. Розглянемо види прогулянок:

Спортивна прогулянка - діти грають у спортивні ігри;

Прогулянка-спостереження - цілеспрямоване спостереження молодших школярів за сезонними змінами в природі, особливостями рослинного і тваринного світу (у шкільному садку, найближчому сквері, парку);

Прогулянка-практикум - для відпрацювання, закріплення життєво необхідних навичок (культури поведінки, правил дорожнього руху);

Прогулянка-завдання - зміст цієї прогулянки визначається завданнями громадського життя школи, або планами виховної роботи;

Прогулянка-екскурсія - ознайомити молодших школярів з історією свого села, району;

Прогулянка-похід - за годину-півтора справжній похід не провести, але можна створити ситуації, де було б багато переміщень на місцевості, несподіваних відкриттів, випробувань навичок орієнтування, взаємодії, дисципліни (гра-пошук);

Прогулянка-творчість - її завдання - викликати у дітей емоційний підйом і організувати їх творчу діяльність (у спілкуванні з природою);

Прогулянка-розвага - на цих прогулянках можна повеселитися, побавитися, поспівати, пожартувати (катання з крижаної гірки, забавні змагання, розгадування цікавих завдань, шарад, показ фокусів).

Прогулянки дають дитині певний соціальний досвід проживання його дитячого життя, який просто не може виникнути на уроці або перед екраном телевізора. Дитина на прогулянці як би виходить у реальний світ і сам вибирає, з чим стикнутися, що споглядати, повз чого пройти, що перетворити по-своєму. Він сам вибудовує подія сьогоднішнього дня. Саме прогулянка, а ніяке інше заняття в режимі продовженого дня, дає дитині можливість відчути себе учасником життя.

Особливості цільової прогулянки

Цільові прогулянки вносять різноманітність у життя дітей, збагачують їхню уяву, дають змогу краще пізнати природне середовище місцевості, де вони мешкають : парк, сквер, ліс, луки, поле, ставок, річку. Такі прогулянки можуть проводитися не тільки з пізнавальною, а й з пізнавально-практичною метою — збирання ягід, грибів, насіння дикоростучих трав для підгодовування птахів узимку, природного матеріалу для декоративно-прикладної роботи.

Відмінність їх від повсякденних прогулянок полягає у тому, що вони проводяться за межі території школи.

Обсяг програмових завдань, що намічається для реалізації на цільовій прогулянці, значно менший від того, що передбачається екскурсією. І все ж цінність таких прогулянок у тому, що завдяки регулярності їх проведення можна простежити зміни в об'єктах природи, виявивши їх причини.

Ми можемо любити тільки те, що знаємо. Треба дати змогу дітям побачити хоч найближчі місцевості, знати в них кожну річку, ліс, озеро, острів тощо, знати рослинність, звірів свого краю, чим люди займаються, біля чого працюють.

Важливе виховне завдання — формування реалістичних знань, без яких неможливе оволодіння систематизованими знаннями, тобто встановлення об'єктивних зв'язків між предметами і явищами природи, серед яких провідними є причинні. Саме встановлення таких зв'язків характеризує рівень дитячого мислення.

Важливим є те, що в процесі ознайомлення з рослинами, тваринами під час цільових прогулянок розвивається мова дітей, поповнюються словник, бесіди це засіб розвитку діалогічної і монологічної мови.

Цільові прогулянки створюють чудові можливості для розвитку сенсорної сфери дитини. Кожна зустріч з новими об’єктами природи — це можливість побачити, доторкнутися, понюхати, прислухатися до них, і вихователі повною мірою повинні використати ці можливості.

Клуб за інтересами

У режимі вихідних днів передбачено час для занять за інтересами. Це час, як правило, відведений для роботи гуртків, лялькового театру,проведення екскурсій, прогулянок, змагань, занять улюбленою справою, музикою (караоке,танці),заняття спортом, настольними та іншими іграми, участі у розважальних програмах, різних виховних заходах, ініціаторами яких є самі діти та ін.

Гурток - найпоширеніша форма позакласної роботи з молодшими школярами. Він дозволяє розширювати і поглиблювати знання, отримані на уроках, застосовувати їх на практиці, в дитячій творчості.

Самий головний, визначальний принцип роботи клубу - добровільність. Поле загальних пізнавальних інтересів дітей у клубі значно розширюється, і це природно веде до збагачення їх взаємин. У клубі з часом стираються сторінки між відмінниками, хорошистами і трієчниками. Сильні учні переконуються, що хлопці, яких вважають слабкими на уроках, виявляються більшими фахівцями, наприклад, по частині собак, марок, добре майструють, знають морські вузли, та й взагалі веселі люди. А слабовстигаючі у навчальній діяльності діти починають позбуватися від тривожності, похмурого відчуження. Клуб передбачає і більш різноманітні методи організації занять: бесіди-суперечки, обговорення книг та статей, ігри-драматизації, заочні подорожі, конкурси, турніри. Клуб спонукає вихователя не замикатися у своїй школі, а встановлювати зв'язки з установами додаткової освіти, музеями, бібліотекою, залучати представників громадських організацій, колишніх випускників школи, захоплених і цікавих людей.

Тематичні тижні -- одна з наймасовіших форм позаурочної роботи з учнями. Тематичні тижні в школі виконують певні функції:

Організаційна - тижні дозволяють внести цікаві заходи та інноваційні технології до навчально- виховного процесу, вдосконалити організаційні якості вихователів та розвивати організаційні здібності учнів.

Діагостична- можливість отримувати інформацію про динаміку професійного рівня вихователів та особистісний розвиток учнів.

Моделююча - під час планування тижнів розробляються принципово нові форми навчально- пізнавальної діяльності учнів.

Пропагандистська - зміст тижнів спрямований на інформування учнів з найрізноманітніших тем.

Тематичні тижні є традиційними в нашій школі. Вони дають можливість вихователям, підвищувати рівень кваліфікації, професійної компетентності, а учням показати свої знання, вміння, навички, розвивати організаційні здібності поглибити та розширити знання і вміння. Тиждень стає своєрідним творчим звітом, формуванню творчих відносин між учнями, класними керівниками та вихователями, які взаємодіють в процесі підготовки і проведення тижня.

Основними відмінностями позакласної роботи від навчальної є:

1.Добровільний характер участі учнів у позакласній роботі на відміну від обов'язковості навчальної діяльності. Учні вирішують для себе питання про участь в тих чи інших видах позакласної роботи, перш за все відповідно до своїх інтересів, бажання дізнатися щось нове, зайнятися чимось додатково з якимись певними цілями. Цей провідний принцип організації позакласної роботи зобов'язує вихователя своєчасно виявити зацікавленість учнів позакласною роботою, залучити їх до діяльності в позаурочний час і тим самим пробудити в них інтерес до неї. Цей принцип визначає зміст і форму позакласної роботи - вона повинна постійно підтримувати, поглиблювати і розвивати інтереси учнів. .

2. Позаурочний характер занять виражається: по-перше, ввідсутністю суворо урочної регламентації, що стосується часу, місця, форми їх проведення. Місцем проведення роботи може бути шкільний стадіон,актовий зал, шкільний сад і т. д. По-друге, у відсутності суворого обліку знань, навичок і вмінь, оцінок в балах. Перевірка результатів позакласної роботи здійснюється у формі звітних вечорів, концертів, зборів, випуску стінгазет і т. д

Велика самостійність та ініціативність учнів у виконанні позаурочних доручень. На відміну від навчальної роботи, де допомога вчителя відіграє провідну роль, у позакласній роботі учні проявляють більше самостійності, винахідливості, творчості як у виконанні, так і в організації позаурочних заходів, у виборі форм роботи, що відповідають інтересам окремих вікових груп учнів, їх нахилам.



поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Програма вступних випробувань з біології (базова загальна середня...
Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради «Лебединське педагогічне училище імені А. С. Макаренка»

Програма вступних випробувань з біології (базова загальна середня...
Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради «Лебединське педагогічне училище імені А. С. Макаренка»

Програма вступних випробувань з біології (повна загальна середня...
Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради «Лебединське педагогічне училище імені А. С. Макаренка»

Програма вступних випробувань з біології (базова загальна середня...
Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради «Лебединське педагогічне училище імені А. С. Макаренка»

Програма вступних випробувань з біології (базова загальна середня...
Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради «Лебединське педагогічне училище імені А. С. Макаренка»

Програма вступних випробувань з біології (повна загальна середня...
Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради «Лебединське педагогічне училище імені А. С. Макаренка»

Програма вступних випробувань з біології (повна загальна середня...
Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради «Лебединське педагогічне училище імені А. С. Макаренка»

Програма вступних випробувань з біології (повна загальна середня...
Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради «Лебединське педагогічне училище імені А. С. Макаренка»

Програма вступних випробувань з біології (повна загальна середня...
Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради «Лебединське педагогічне училище імені А. С. Макаренка»

Національна доповідь України про стан виконання положень ''Порядку...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




b.ocvita.com.ua
Головна сторінка