Пошук по сайту

Біологія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Уроках біології. Розробки уроків

Уроках біології. Розробки уроків





Сторінка1/2
  1   2
Мосьпан Л.В.

Проблемне навчання на уроках біології .

Розробки уроків .
Внутрішня будова листка

(7 клас)

Мета: поглибити знання учнів про клітинну будову рослин на підставі знайомства з особливостями мікроскопічної будови листка у зв’язку з його функціями; познайомити учнів з основними тканинами листка, особливостями їх будови і функціями; формувати вміння встановлювати взаємозв'язок між будовою листка і його функціями; розкрити значення фотосинтезу в природі і житті людини; формувати практичні вміння роботи з гербарієм; виховувати бережливе ставлення

до зелених рослин.

Обладнання: таблиця «Внутрішня будова листка», гербарні зразки рослин (листків різних рослин); картки із завданнями до уроку

Епіграф: «Хліб – уламок сонця»
І. Організаційний момент

Учитель. Доброго дня, діти. На кожному уроці ми прагнемо досягти успіху. Сьогоднішній урок не виключення. Тож, для початку, посміхніться один одному і побажайте успіху. До речі, успіх. Це важливо в житті людини? Ви хотіли б бути людьми успішними? А що потрібною щоб досягти успіху в житті?
А де все це можна здобути?

Отже, кожен день, проведений в школі, кожен урок наближає вас до великого успіху. І сьогоднішній урок біології - це ще один крок до нього.
ІІ Актуалізація навчальної діяльності

На минулому уроці ми познайомилися із вегетативним органом рослин – листком.

Бесіда:

  • що таке листок?

  • Що спільного між листками вишні, клену, тополі?

  • Які складові листка?

  • Що таке жилки? Які їх функції?

  • Які є типи жилкування листків?

  • Чим відрізняється листок черешні від листка пшениці?

Практичні завдання (робота в парах)

  • визначте тип жилкування листків

  • визначте тип листкорозміщення листків

Гра «Листопад» (пари учнів отримують листки із назвами рослин, їх слід прикріпити на дошку до певних «пагонів» - «Прості листки» , «Складні листки»)

Гра «Термінатор»

  • назва листків, що мають декілька листових пластинок …

  • частина листка, якою він кріпиться до стебла …

  • зелена, добре помітна частина листка…

  • ділянка черешка, місце прикріплення листка…

  • листок без черешка…

  • тип жилкування у листка тополі, вишні…

  • тип жилкування у листків конвалії…

  • тип листкорозміщення при якому у вузлі знаходяться два листка…


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, формулювання проблемного запитання

Листок – це прикраса чи важливий орган? Які функції листка? (відповіді учнів у вигляді схеми записуються на дошці)

Дійсно, листок – дуже важливий орган рослини.

Проблема: Які ж особливості будови листка дозволяють йому виконувати ці функції? Як пояснити вислів, що записаний на дошці? Шукаймо відповіді!

(запис теми уроку, формулювання мети)
ІV. Вивчення нового матеріалу

  1. Дослід Я. ван Гельмонта (ілюстр. на ст.61 в підручнику В.І.Соболь «Біологія 7 клас»)

  • на скільки збільшилась в масі рослина?

  • на скільки зменшилась маса грунту?

  • який висновок, як ви гадаєте, зробив вчений?

  1. Фотосинтез

(складання схеми, обговорення з учнями, робота в друкованих зошитах с. 20)

Вирішуємо проблему: яка ж будова має бути в листка, щоб здійснювався фотосинтез? (Пригадуємо умови процесу, передбачаємо будову)

  1. Світло

(передбачення учнів в процесі обговорення припущень записуються на дошку)

  • через що проникає світло у листок?

  • Якою має бути шкірка?

  • Де здійснюється фотосинтез?

  • Де мають бути розташовані хлоропласти, щоб отримати більше світла?

  1. Вуглекислий газ (кисень)

  • чи суцільна шкірка?

  • Де доцільніше розташування «отворів»?

  1. Вода

  • звідки листок бере воду?

  • Як вона туди потрапляє?

  • Куди прямують синтезовані листком речовини?

А тепер з допомогою підручника підтвердимо чи спростуємо ваші припущення (робота з підручником, друкованим зошитом, обговорення припущень)

  1. Будова продиху

( робота з роздатковим матеріалом, бесіда)
V. Узагальнення матеріалу

1. Робота з картками («німий малюнок» - Будова продиху – Що забув зобразити художник на малюнку?)

2. Вправа «Так чи Ні?» (друкований зошит Котик Т. С. «Біологія. Робочий зошит 7 клас», ст. 18 вправа 42)

3. Цікаві запитання

А) „Дайте найкращому кухареві скільки завгодно свіжого повітря, скільки завгодно сонячного світла, й цілу ріку чистої води, та попросіть його, аби з усього цього приготував вам цукор, крохмаль, жир і озерною він вирішить, що ви з нього глузуєте", - писав Тімірязєв. Але те, що здається неймовірно фантастичним людині, може здійснити інший „кухар". Який? Як він це зробить?
Б) Ще колись К. Тімірязєв сказав: „Колись, десь на Землю упав промінець світла, але він впав не на безплідний ґрунт, він упав на зелену билинку пшеничного проростка, або, краще сказати на хлорофілове зерно. Вдаряючись об нього, він потух, перестав бути світлом але не щез..."

Продовжіть думку великого вченого. Куди помандрував далі сонячний промінець, що впав на пшеничний проросток?
В) Зелені рослини утворюють органічні речовини в ході фотосинтезу. Частина з них витрачається рослинами на утворення нових клітин, частина служить джерелом енергії, необхідної для життя рослин. Що відбувається в рослині, якщо органічних речовин утворюється більше, як потрібно для названих процесів рослині?

Г) За 300 років рослини суші і Світового океану можуть використати для фотосинтезу весь вуглекислий газ, що є в атмосфері. Чому це не відбувається?
VІ. Домашнє завдання:

- опрацювати матеріал підручника (§ 14)

- виконати вправи в друкованому зошиті (ст. 19)

- підготувати інформацію про те, як реагують рослини на подразнення (ростові рухи рослин, рух пелюсток квіток, рослини – хижаки)

Підсумок уроку

І, нарешті, повернемося до того, з чого почали урок. Ми бажали один одному успіху. Ви його досягли на уроці?

Отже, ви зробили ще один крок до великого життєвого успіху. Я впевнена, ви його досягнете. Успіхів вам.

Урок Видозміни пагона

(7 клас)
Мета: поглибити знання учнів про будову пагонів і їх різноманітність, познайомити з видозмінами пагонів у зв’язку з пристосуванням до життя на суходолі, встановити загальні риси у будові надземних та підземних пагонів, визначити їх значення; продовжити формувати вміння виконувати і оформлювати лабораторну роботу, робити висновки, працювати в групах; розвивати навички самостійної діяльності, пізнавальний інтерес; виховувати відповідальне ставлення до природи
Обладнання: таблиця «Видозміни пагона», фото та малюнки рослин, роздатковий матеріал до уроку для роботи учнів, матеріали до лабор. роботи (бульби, цибулини, кореневища, вуса), схема – опора «видозміни пагонів», картки – терміни для вправи «Інтелектуальний конструктор», «Що зайве?» завдання для роботи в групах
Девіз уроку: В природі безліч таємниць,

Які людина прагне зрозуміти.

Навколо нас нема дрібниць,

І магію не можна пропустити!
І. Організаційний момент, налаштування учнів на роботу
ІІ. Актуалізація опорних знань
Працюємо наполегливо, мислимо швидко, відповідаємо правильно!

Ми зараз вивчаємо вегетативні органи рослин . Давайте перевіримо, чи міцний наш фундамент щодо вивчених органів рослини.
1) Вправа «Інтелектуальний конструктор» ( з термінів учень на дошці складає схему-опору)
Вегетативні органи рослини

Корінь пагін головний

бічні

додаткові листок Стебло брунька

- вегетативна

- генеративна
2) Вправа «Розташуй в послідовності» ( учні на дошці складають схеми руху речовин по організму рослини за картками-опорами)
1) Рух води і мінеральних речовин:

Кореневі волоски кореня – судини кореня – судини стебла – судини листка

2) Рух органічних речовин:

клітини листка – ситоподібні трубки листка – ситоподібні трубки стебла

– запасаючі клітини кореня
3) Вправа «Зашифровані слова» (учні в парах розшифровують слова, дають їм визначення)
4) Вправа «Термінологічний кошик» або «Я знаю!» (усно)

- орган - вегетативні органи - генеративні органи - корінь – система - пагін - стебло - листок - брунька
5) Біологічні задачі

- Що буде, якщо з стовбура молодого деревця зняти кору кільцем?

- Є дерева, у яких стебло не має річних кілець. Чому? Де ростуть ці дерева?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- Як ви гадаєте, яке значення має стебло для рослини?

( Стебло як осьова частина пагона здійснює зв’язок між частинами рослини, утворює і несе на собі бруньки і листки, забезпечує транспорт води, мінеральних і органічних речовин, служить для вегетативного розмноження)

  • Відгадайте загадки:

  • Усі мене знають, другим хлібом називають (картопля)

  • Я виросла на грядці, характер мій бридкий, куди не прийду – всіх до сліз доведу (цибуля)

  • Я рослина садова, довгі вуса маю, плоди корисні і смачні – це я добре знаю (полуниця)

  • На городі в холодку сидить м’яч на ланцюжку (гарбуз)

Крім основних функцій, які ви згадали, пагони відгаданих вами рослин (картоплі, цибулі, гарбуза і ін) можуть виконувати ряд додаткових функцій, при цьому змінюючи свою будову.

Проблема: Які є різновиди видозмін пагона, які функції вони виконують, у яких рослин зустрічаються?

Девізом уроку стануть слова…

ІV. Сприйняття нового матеріалу

Видозміни пагонів

Надземні Підземні

  • Вуса - кореневище

  • Вусики - бульба

  • Колючки - цибулина

Проблема: чому бульба картоплі, цибулина цибулі, вуса полуниці – це видозмінені пагони? Що спільного між пагоном і цими видозмінами?

Метод «Навчаючи –вчуся»

Розв’язуємо проблему, об’єднуємося і працюємо в лабораторіях: (кожна пара учнів отримує картку – завдання, яку слід опрацювати з допомогою підручника та додаткового матеріалу і «підготувати усну презентацію видозміни пагона»)

Опрацюйте матеріал підручника ст.55 «Чим відрізняються видозміни пагонів між собою» та додаткову інформацію та дайте відповідь на запитання:

  1. Вуса

  • Що таке вуса?

  • В яких рослин вони зустрічаються?

  • Яку роль вони виконують?

  1. Вусики

  • Що таке вусики?

  • В яких рослин вони зустрічаються?

  • Яку роль вони виконують?

  1. Колючки

  • Що таке колючки?

  • В яких рослин вони зустрічаються?

  • Яку роль вони виконують?

  1. Кореневище

  • Що таке кореневище?

  • Чим кореневище відрізняється від кореня?

  • Доведіть, що кореневище - це видозмінений пагін (яка його будова?)

  1. - Які рослини мають кореневище?

- Яке практичне значення кореневищ?

  1. Стеблові бульби

  • Що таке бульба?

  • Як вона утворюється?

  • Доведіть, що бульба - це видозмінений пагін (Яка будова бульби?)

7) - У яких рослин зустрічається бульба?

- Яке значення бульб?

  1. Цибулина

  • Яка будова цибулини? У чому її схожість з пагоном?

  • В яких рослин зустрічається?

  • Яке значення мають?

Притча про Ходжу Насреддіна : Отож нехай ті, хто знає, розкаже тим хто не знає. (Мілюкова С. Інтерактивні уроки з біології рослин» ст.65)

Презентація «Видозміни пагона»

За планом:

  • Тип видозміни

  • Особливості

  • Рослини

  • Значення

/Звертати увагу на наочні посібники на партах!/

----- Валеологічна пауза ----Вправи для очей ----

V. Узагальнення матеріалу

- Виконання лабораторної роботи «Видозміни пагона» ( в зошитах для л/р)

- Вправа «Що зайве?» (демонстрація карток)

VІ. Домашнє завдання:

  • опрацювати § 12

  • відповісти на запитання ст.56

  • вправа в друк зошиті № 38, 39 (ст. 16-17)

  • принести листя різних рослин

На вибір (за бажанням):

  • вкласти кросворд до вивченої теми

  • знайти цікаві, неймовірні факти про листя рослин для «Хвилинки цікавої інформації»

Підсумок:

  • «Завязуємо вузлики на пам'ять» ( з одним із термінів учні складають речення, пишуть на стікерах, прикріплюють на «Дерево пізнання»)

  • На уроці мені найбільше запам’яталось …



Запилення.

(7 клас)

Мета: розширити поняття про квітку як орган розмноження, сформувати поняття «запилення», познайомити учнів з різними способами запилення у квіткових рослин, розглянути пристосування рослин до різних способів запилення; розкрити значення запилення в житті рослин; формувати на матеріалі уроку науковий світогляд, продовжити формування умінь і навичок роботи з підручником, знаходити відповіді на поставлені запитання, порівнювати, робити висновки

Обладнання: таблиці “Будова квітки”, “Запилення квіток комахами”, “Вітрозапильні рослини”, “Будова насіння однодольних і дводольних рослин”, “Штучне запилення кукурудзи”, картки із зображенням рослин, картки із завданнями.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Формулювання проблемного питання. На попередніх уроках ми детально розглянули будову квітки та типи суцвіть. Як видумаєте, чому природа створила таке величезне різноманіття квіток і суцвіть? Навіщо це потрібно і з чим це пов’язано?

(Учні висувають припущення, що таке велике різноманіття квіток є пристосуванням квіткових рослин до того, щоб утворилось насіння, тобто до розмноження.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Запилення

1. Підготовча бесіда.

- Яку будову мають тичинки і маточка? Як ви гадаєте, чому саме така у них будова?

2. Розповідь з елементами бесіди. Запилення — це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки, що відбувається під час цвітіння рослин. Початок цвітіння і його тривалість залежать від віку рослин і умов існування.

Розрізняють два способи запилення: самозапилення і перехресне запилення. Можна розрізнити запилення за іншою ознакою — природне і штучне. (складання схеми на дошці та в зошитах)

Самозапилення — це процес перенесення пилку двостатевої квітки на приймочку цієї самої квітки (запис в зошити)

- Які квітки називають двостатевими?

В рослинному світі спостерігається рідко. Самозапилюються такі рослини, як горох, квасоля, помідори, бавовник, льон, пшениця, ячмінь, овес тощо. Є самозапильні рослини з квітками, що зовсім не розкриваються (арахіс, копитняк, розрив-трава, фіалка, деякі види проса). Самозапилення обмежує пристосованість рослинних організмів до умов зовнішнього середовища і тому не сприяє розвитку виду. Слід зауважити, що самозапильні рослини часто можуть запилюватися і перехресно.

Перехресне запилення — дуже поширений спосіб запилення. Властивість рослин перехресно запилюватись склалася в процесі еволюції як така, що забезпечує процвітання виду і можливість рости в різних умовах середовища. При такому запиленні зародок збагачується різною спадковою інформацією від обох батьківських форм.

- Якими способами може потрапляти пилок на приймочку маточки? (запис на дошці відповідей)

За способом перенесення пилку перехреснозапильні рослини по­діляють на вітрозапильні, комахозапильні, запилювані птахами і запилювані за допомогою води. Кожна з цих груп рослин має характерні особливості в будові квітки, що забезпечує запилення.

Запилення вітром властиве багатьом трав’янистим і деревним рослинам. (Демонстрування таблиці “Вітрозапильні рослини”). До вітрозапильних рослин належить більшість лісових порід — дуб, бук, береза, вільха, граб, ліщина, тополя, осика, хвойні, а з трав’янистих — представники родин лободових, подорожникових, коноплевих, осокових, ситникових, більшість злаків тощо. Серед культурних рослин вітром запилюються волоський горіх, шовковиця, жито, кукурудза, хміль, конопля, частково цукровий буряк. Комахозапильними називають рослини, які запилюються перехресно за допомогою комах (бджіл, ос, джмелів, мух, метеликів, жуків, мурашок та ін.). Приблизно 90 % усіх видів квіткових рослин запилюються комахами. (Демонстрування таблиці “Запилення квіток комахами”).

  • Як ви гадаєте, чи мають квітки вітрозапильних рослин відмінності у будові у порівнянні з комахозапильними? Які? ( тези-міркування учнів записуються на дошці)

  • Перевірте правильність ваших припущень з допомогою підручника (робота з матеріалом підручника ст.86-87 В.І.Соболь Біологія)

  • Запишіть особливості квіток в зошит (тезами)

- Пригадайте, які ви бачили рослини, що запилювалися комахами. Що привабило комаху до цієї рослини ?

У комахозапильних рослин спостерігаються різноманітні присто­сування, що сприяють запиленню комахами. Це — нектарники, яскраве забарвлення оцвітини, суцвіття, запах та інші. Перенесенню пилку комахами сприяють його клейкість і горбкувата поверхня ( демонстрація малюнків, розгляд ілюстрацій в підручнику – різноманітність пилкових зерен)

Запилення птахами властиве тропічним рослинам. Рослини запилюються дрібними птахами (колібрі, медососами та ін.). Квітки цих рослин мають багато нектару й яскраве забарвлення (демонстрація фото орхідеї). Птахи, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар, тримаючись на крилах у повітрі, при цьому клейкий пилок пристає до їхньої голови. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.

До рослин, які запилюються водою, належать кушир, валіснерія, стрілолист. Характерна їхня ознака — утворення пилку, який не змочується і не гине у воді. У більшості цих рослин пилок ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт з приймочкою.

Запилення, в яке втручається людина, називається штучним. Його застосовують при виведенні нових сортів або для підвищення врожайності на виробничих посівах перехреснозапильних рослин (демонстрування таблиці “Штучне запилення кукурудзи “).

ІV. Узагальнення і систематизація вивченого.

Ігровий прийом — змагання кмітливих.

Конкурс “Склади букет”

Групам учнів пропонуються картки з зображенням рослин. Одна група складає букет з комахозапильних рослин, а інша — з вітро­запильних. Кожна команда пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.

Після цього групи заповнюють таблицю “Ознаки вітрозапильних і комахозапильних рослин”. Якщо названа ознака характерна для даної групи рослин, ставиться знак “+”, якщо ні, то “—”.

Ознаки вітрозапильних і комахозапильних рослин

1. Великі та яскраві квітки

2. Дрібні яскраві квітки, зібрані у суцвіття

3. Наявність нектару

4. Дрібні неяскраві квітки, зібрані у суцвіття

5. Аромат

6. Багато пилку

7. Пилок великий, липкий

8. Утворюють зарості

9. Цвітуть навесні до розпускання листків

Конкурс “Твори Незнайка”

До нас у школу надійшли два листи від жителів квіткового міста. Ви всі, напевно, пам’ятаєте одного з жителів цього міста — Незнайка, якого придумав письменник Ніколай Носов. Незнайко вирішив усерйоз зайнятися ботанікою, але, як завжди, все наплутав. Ваше завдання — знайти у віршах Незнайка біологічні помилки.

1. Поодинока квітка кульбаби безтурботно тремтить на вітрі. (У кульбаби суцвіття кошик).

2. Там у полі береза стояла, і її бджола запилювала. (Береза запилюється вітром).

3. Дзвіночки мої, квіточки, навесні разом з конвалією цвіли в полі, за річкою. (Дзвіночки цвітуть улітку, конвалії — у травні, крім того, ростуть у лісі).

4. Як на нашій грядці розцвів горошок солодкий. Мушки, бджілки налетять — будемо врожай чекать. (Горох — рослина, що самозапи­люється).

5. Знають усі: і старий, і малий, що плід картоплі смачний, зелений і круглий такий. (Плід картоплі — ягода — отруйний. В їжу вживають видозмінені пагони — бульби).

Конкурс “Питання від Знайка”

А другий лист — від Знайка. Він також просить вас відповісти на свої запитання, які, на відміну від питань Незнайка, відрізняються грунтовністю та правильністю.

1. Чому рослини, що цвітуть ввечері та вночі, частіше мають віночки білого і жовтого кольору? (Для залучення нічних комах).

2. Чому безвітряна погода під час цвітіння може стати причиною зниження врожайності жита, а на врожай пшениці така погода не вплине? (Жито запилюється вітром, пшениця — рослина, що самозапилюється).

3. Чому, коли в Австралію завезли насіння конюшини і посіяли його, конюшина добре цвіла, але плодів і насіння не було? (Не було природних запильників — джмелів).

4. Чому навесні мало хто з людей помічає цвітіння берези? (Суцвіття дрібні, непоказні).

5. Пустоцвіти, розташовані на головному стеблі та бічних пагонах огірків, не утворюють плодів. “Оскільки пустоцвіти не утворять плодів, то вони зайві”, — подумав недосвідчений городник і обірвав їх. Якої помилки він припустився? (Пустоцвіти — тичинкові квітки, у них утворюється пилок. Обірвавши їх, городник унеможливив запилення).

6. З двох квіток яблуні одна утворила плід, а інша — ні. Чому так відбулося? (Одна квітка була запилена комахами, а інша —- ні).

7. Квітка томата ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бугон розпустився, потім утворився плід. Яким шляхом відбулося запилення? (Самозапилення).

8. Квітка вишні ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон розпустився, цвітіння закінчилося, але плід не утворився. Чому? (Вишня — комахозапильна рослина, через марлевий мішечок квітка не могла запилитися комахами).

Після закінчення конкурсів підраховуються очки, зароблені командами. За кожну правильну відповідь — 1 бал. Називається команда-переможниця.

VІ. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

VІІ. Домашнє завдання:

- Опрацювати відповідний матеріал § 20, відповісти на запитання після параграфа

На вибір:

- скласти схеми опори до теми

- відповісти на творчі запитання (ст. 88 підручника)

Різноманітність покритонасінних, їх класифікація

( 7 клас)
Мета: продовжити формувати поняття про насінні рослини та Покритонасінні зокрема, як найвищий етап у розвитку рослинного світу; розкрити особливості будови та життєдіяльності покритонасінних рослин як окремого відділу; визначити ознаки, на підставі яких класифікують відділ на Дводольні та Однодольні; продовжити формувати вміння працювати з підручником, знаходити відповіді на поставлені проблемні запитання; розвивати пізнавальний інтерес у учнів

Обладнання: таблиці «Клас Дводольні», «Клас Однодольні», малюнки, фото покритонасінних рослин, гербарні зразки рослин, малюнки вегетативних і генеративних органів рослин, картки для самостійної роботи учнів (план уроку, завдання)

Епіграф: «Знання збираються по краплині, як вода в долині»
І. Організаційний момент, створення психологічного настрою

Готуючись до сьогоднішнього уроку я згадала давнє українське прислів’я, яке записане на дошці і буде епіграфом до нашого уроку. Бажаю вам зібрати всі «краплинки» сьогоднішньої теми і поповнити вашу ріку знань з біології.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Разнообразен и прекрасен мир растений

Мхи, водоросли, папоротники, плауны,

И семенные – сосны, туи, пихты, ели,

Но властелины царства не они…

Хто є володарем Царства рослин, хто зайняв панівне становище на планеті Земля серед рослин?

(аналіз вірша, заповнення пропусків в схемі на дошці)
Мохоподібні

Рослини ----

Спорові ----

-----

------- Вищі Голонасінні

Насінні

?
Покритонасінні рослини панують на планеті. Із сьогоднішнього уроку ми розпочинаємо вивчати новий розділ (запис теми)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Різноманітність покритонасінних

Відділ Покритонасінні включає близько 250 тис. видів рослин . Рослини цього відділу поширені в усіх кліматичних зонах, на всіх континентах. Більшість відомих вам рослин – городні культури, дерева наших парків і садів, різноманітні квіткові рослини – це все представники покритонасінних.
Проблемне запитання: що дало можливість зайняти покритонасінним панівне становище, у чому їх переваги в порівнянні з іншими рослинами?

  • Опрацюйте матеріал підручника ( Соболь В.І «Біологія 7 клас» , ст. 174) , порівняйте покритонасінних з голонасінними за критеріями (додаток)

2. Переваги покритонасінних

  • Складання схеми, обговорення











  1. Класифікація покритонасінних


Відділ Покритонасінні

Клас Однодольні Клас Дводольні


  • Пригадайте тему «Насіння», на основі якої ознаки рослини поділяють на ці класи? (розгляд малюнків «Будова насіння», повторення)

  • За якими ще ознаками рослини цих класів відрізняються? (робота з підручником, запис на дошці, в зошитах)

Будова насіння

Тип кореневої системи

Тип стебла

Будова і тип жилкування листків

Будова квітки

  • Чи можна за однією з ознак класифікувати рослини?

  • Чим відрізняються однодольні рослини від дводольних? (робота в парах з матеріалом підручника, додатковим матеріалом)


ІV. Узагальнення матеріалу:

  1. Заповнення порівняльної таблиці за ознаками (в зошитах)

  2. Вправа «Вибери ознаки» (демонстраційні картки - завдання)

  3. Практичне завдання : за гербарними зразками визначити, до якого класу належить рослина (робота в парах)


V. Домашнє завдання

- опрацювати матеріал § 41,42

- робота в друкованих зошитах (Котик Т.С. «Робочий зошит. Біологія 7 клас» вправи 96 – 97 ст. 56)

- підготувати цікаву інформацію (загадки, вірші) про рослини родини Капустяні (на вибір): різновиди капусти, редис, редьку, хрін, гірчицю, рапс, грицики…
Підсумок уроку, оцінювання роботи учнів
Внутрішнє середовище організму.

Склад і функції крові.

(9 клас)
Мета : сформувати поняття про внутрішнє середовище організму та складові, які його формують; дати визначення поняттю гомеостаз, визначити функції і склад крові;

сприяти розвитку інтересу до біології та бажання навчатися;

продовжити формувати вміння працювати з підручником та опорними матеріалами, логічно мислити

Обладнання: таблиця “Кров”, малюнок “Внутрішнє середовище організму”, малюнки із зображенням схем будови кровоносних систем різних типів тварин (червів, членистоногих, хордових), опорні матеріали до теми (на кожну парту), портрети вчених Гіппократа, Мальпігі, епіграф до уроку (на дошці)

Епіграф: “Кров, слід знати, особливий сік”
І. Мотивація навчальної діяльності

Мефістофель, пропонуючи Фаусту підписати угоду з “нечистою силою” , говорив: “Кров, слід знати, особливий сік”. У цих словах відбиваються містичні вірування в кров як у щось таємниче.

За кров’ю визнавалася могутня й виключна сила: кров’ю скріплялися священні клятви; жерці примушували дерев’яних ідолів “плакати кров’ю”; давні греки приносили кров у жертву своїм богам.

Деякі філософи Давньої Греції вважали кров і душу одним і тим самим. Давньогрецький лікар Гіппократ призначав душевно хворим кров здорових людей. Він вважав, що у крові здорових людей міститься здорова душа.

Дійсно, кров – найдивовижніша тканина нашого організму. Рухливість крові – найважливіша умова життя організму. Як не можна уявити собі державу без транспортних ліній зв’язку, так не можна зрозуміти існування людини або тварини без руху крові судинами, коли в усі органи й тканини розносяться кисень, вода, білки та інші речовини.

З розвитком науки людський розум все глибше проникає в таємниці крові.

Проблема: То яку ж будову має кров, що їй надають такої містичної сили й значення?

(запис теми уроку, формулювання мети)
ІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Екскурс в історію

Перенесемося в далеке минуле нашої планети , тоді коли на Землі виникло життя (повідомлення учнів)

а) обмін речовин і підтримання гомеостазу у одноклітинних

б) виникнення травної та видільної систем у плоских червів

в) виникнення кровоносної системи у кільчастих червів

г) особливості кровоносних систем у членистоногих та хордових

Вправа “Коло ідей”

  • Чому виникнення крові та кровоносної системи таке важливе?

  • Як ви гадаєте, які рідини, крім крові, входять до складу внутрішнього середовища організму?

  1. Внутрішнє середовище організму

А) формулювання поняття (внутрішнє середовище утворюють кров, лімфа та тканинна рідина – розгляд малюнка, викреслювання схеми на дошці та в зошитах)

Внутрішнє середовище




кров лімфа тканинна рідина
Циркулюючи в організмі, рідини постачають клітинам поживні речовини і видаляють з них кінцеві продукти їхньої життєдіяльності. Між кров’ю, тканинною рідиною та клітинами постійно відбувається обмін речовин.
Повідомлення учня про механізм дифузії та осмосу


  1. Гомеостаз (формулювання поняття, запис в зошит)

Бесіда :

  • Які показники організму підтримуються на сталому рівні?

  • Роль різних систем органів у підтриманні гомеостазу.

  1. Кров. Функції крові

Кров – рідка сполучна тканина, що циркулює в судинній системі. Вона виконує різноманітні функції. Які саме?

Робота в робочих групах ( з підручником Степанюк А. та ін «Біологія 9 клас» с. 52-53, опорними матеріалами до теми)

І група “Аналітики” (Транспортна функція крові)

ІІ група “Експерти” (Регуляторна)

ІІІ група “Анатоми” (Захисна)

Обговорення опрацьованого матеріалу, доповнення вчителя, викреслювання схем – опор на дошці та в зошитах
Функції крові:
Транспортна
дихальна поживна видільна


Регуляторна


гомеостатична гуморальна терморегуляційна

Захисна




зсідання крові імунітет


  1. Склад крові

А) повідомлення учня про відкриття клітин крові М.Мальпігі

Б) Розповідь вчителя, запис схеми – опори

Кров (7,7 % маси)
плазма формені елементи крові

60 % 40 %

- неорганічні речовини

еритроцити

вода солі

90 % 0,9% лейкоцити

- органічні речовини




білки жири вуглеводи тромбоцити

7-8% 0,7-0,8% 0,12%


  1. Інтерв’ю з лікарем-лаборантом (фрагмент рольової гри)

  • що станеться, якщо в кров додати дистильовану воду?

  • чому не відбувається розчинення еритроцитів, коли людина втамовує спрагу і випиває багато води?

  • що таке фізіологічний розчин? Коли його застосовують?


ІІІ. Узагальнення та систематизація знань

  1. Термінологічна робота

(робота в парах – кожен з пари записує терміни теми на листочку, міняються листочками і пояснюють терміни, вчитель вибірково запитує учнів)

  1. Розв’яжіть задачу

Визначте кількість крові у вашому організмі, коли відомо, що вона становить близько 7,7 % загальної маси тіла людини.

ІV. Домашнє завдання:

- опрацювати § 16,17 підручника, опорні схеми в зошиті

  • поміркувати над запитаннями підвищеної складності після § ( для учнів з високим та достатнім рівнем знань)

  • пригадати правила роботи з мікроскопом (для наступної лабораторної роботи)

  • опрацювати терміни теми


Підсумок уроку, оцінювання роботи учнів

  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Сидорівський навчально-виховний комплекс Розробка уроків з біології у 7 класі до теми “
Дана розробка може бути використана для підготовки та проведення уроків з біології у 7 класі з теми «Гриби»

Урок 1 Система органічного світу як відображення його історичного розвитку
Розробки уроків до теми “Історичний розвиток та різноманітність органічного світу”

На уроках біології
Укладач: Никифорова Галина Андріївна – вчитель біології Жучковецької зош І-ІІ ст

Уроку
Посібник, що пропонується, містить розробки іv-ох рівневих контрольних робіт і-го та іі-го варіантів згідно нової програми з біології...

За новою програмою!!!
Розробки контрольних робіт згідно нової програми з біології у 6 – 7 класі та хімії у 7 класі

Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків біології у 8 класі
Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини – основна властивість живого

2. Органічні сполуки живих організмів
Дидактичні матеріали до уроків біології для 10 класу: навчальний посібник / Людмила Козел. – Ковель, 2013. – 226 с

«Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках біології як спосіб...

«Розвиток креативного мислення учнів на уроках біології у контексті трвз»
Без досконалого, науково обґрунтованого моделювання навчальних занять марно сподіватися піднести учнівську І вчительську працю на...

«Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології методом проектів»
«я – позиція», здатність до множинних виборів, новий тип функціональної грамотності. Це І є основою для соціальної успішності – ось...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




b.ocvita.com.ua
Головна сторінка